Розділ 19.4

Бойові маги перевірили нас — на щастя, Ніді, Алейду і його новим друзям не вдалося заразити нас темною магією. Перевірка тривала довше, ніж хотілося: холодна магія проникала всередину, викликаючи неприємне поколювання. Я стояв нерухомо, стискаючи пальці, і ловив себе на думці, що очікую відчути спалах темряви всередині. Нейд, впевнившись, що батькам він зараз не потрібен, пішов зі мною. І йому, і мені треба було зняти стрес. Його рухи були різкими, нервовими, наче він досі перебував у бою й не міг повністю повернутися до реальності. Напруга сиділа під шкірою, давила на скроні й не дозволяла нормально дихати. Їхні батьки хотіли побути трохи самі. Вони сказали нам, що впораються. Тим паче, з ними залишилися кілька бойових магів з відділку задля безпеки. 

— Не уявляю, що ми скажемо Кетті… — я боявся її повернення. Думки про її реакцію холодними пальцями стискала груди. Вона точно розізлиться, що ми не додивились за Нідою. Я вже бачив це в уяві: різкий погляд, підвищений голос, звинувачення, які боляче різатимуть по живому. Але ж все відбулося так несподівано. Ми день і ніч сиділи поруч з нею і все одно не змогли вберегти.

Ми сиділи в мене на кухні і пили міцну настоянку, щоб хоч трохи забутися. Але події сьогоднішнього дня вперто не хотіли йти з голови. Вони прокручувалися знову і знову, немов зламаний механізм.

— Правду, — Нейд випив вже три чарки, ігноруючи закуску.

— Ти хоч уявляєш в якому вона шоці буде, Нейде? — я говорив тихо, але в кожному слові відчувалася напруга.

— Боюся навіть уявити, — Нейд підняв голову і зазирнув мені в очі. У його погляді була втома, змішана з болем. — Але ж вона не стане звинувачувати нас, Деме, що ми не додивилися? — голос Нейда зрадницьки здригнувся. — Ми ж нічого не могли вдіяти. Ніда взяла і перетворилася на темну. Невідомо як.

Наївний! Я надто добре знав Кетту, щоб розуміти: винними будемо саме ми. Питання лише в тому — наскільки сильно Кетта буде злитись. І чи зможу я це пережити.

— Ти погано знаєш Кетту, Нейде. Вона спершу психує, а потім думає.

Нейд зробив великий ковток просто з пляшки, бо я забрав у нього чарку і підсунув тарілку з бутербродами — на щось інше зараз не було ні сил, ні бажання. Я хотів, щоб Нейд хоч трохи поїв, бо знав — завтра йому буде погано від випитого. Але сьогодні Нейд вперто не бажав прислухатися до здорового глузду.

— Чесно кажучи, — Нейд поставив пляшку і все ж відкусив трохи бутерброду з ковбасою, — мені начхати, що буде робити Кетта. Хай кричить і психує, скільки завгодно. Мені байдуже. В мене темні маги забрали сестру. Все, про що, я можу думати зараз — мені довелося атакувати власну сестру. Власну сестру! Розумієш, Деме?! — він дивився на мене так, ніби я був єдиним, хто міг його почути. — Хай там яка вона не була, але Ніда — моя сестра. І мені страшенно болить, що довелося її атакувати. І батьки! Нехай мама, але тато навіть не спробував мені допомогти. Стояв з тим клятим щитом і поворухнутись боявся! Тільки ти мені допоміг. Хоча і ти боявся вдарити Ніду. Я ж бачив це, Деме. Я все бачив.

Я розумів Нейда. Розумів його злість і біль. Йому в 20 років довелося захищати власну сім’ю майже самотужки. Не кожен дорослий витримав би таке. Я вступив у бій на повну тільки коли з’явилися інші темні маги. І ця думка не давала мені спокою. Але і батьків Нейда я теж розумів. Вони просто не могли нашкодити власній доньці, навіть, якщо вона вже не їх люба дівчинка, а зла й розлючена темна магеса.

— Я думав, якщо сильно вдарю, то Ніда мені цього не пробачить, коли ми її повернемо. Ти ж знаєш, в нас і без того погані стосунки.

— Та в біса ваші стосунки! — Нейд несподівано грюкнув кулаком по столу, його обличчя аж перекосило від гніву. Пляшка здригнулася, ледь не впавши. — Ніда все одно ніколи не стане тобі другом. Краще б ти її добряче вдарив, ми б наклали руни, перетворили назад на світлу і вилікували. У темних магів тоді б не було шансів її забрати.

— Я тоді не подумав про це. Вибач, Нейде.

Нейд мав рацію. Мені дійсно варто було бути з Нідою жорсткішим — задля її порятунку. Але я дав слабину. Хотів як краще. А вийшло — як у Кетти. І тепер мені їй пояснювати, як так вийшло, що ми не вберегли Ніду. Ця розмова лякала більше, ніж будь-який бій. Я не мав пояснень. Я не міг зрозуміти, звідки у Ніди, яку ми охороняли цілодобово раптом з’явилася темна магія. Але доведеться зрозуміти, інакше Кетта мені не пробачить.