Я вже збирався атакувати, бо інакше не можна було — Ніда зараз вже геть не та, якою була, але Нейд вистрибнув поперед мене. Тримаючи однією рукою магічний щит, іншою він жбурнув у Ніду енергетичною кулею — не тою, що ранить, а тою, що збиває з ніг. Це спрацювало. Ніда похитнулася, втратила рівновагу і впала на підлогу. Нейд діяв миттєво — почав креслити руну, яка б мала заспокоїти Ніду й утримати, я теж почав йому допомагати. Та тільки Ніда не збиралася чекати, поки ми її захопимо і знешкодимо. Вона рвучко піднялася з підлоги і почала кидати в нас темну магію. Вона атакувала всіх — мене, Нейда, своїх батьків. І якщо я жбурляв у Ніду стримуючі атаки, такі, що не поранили б її, то батьки взагалі не могли з нею битися — Нарт просто тримав магічний щит, один на двох.
Я розумів їх — все ж Ніда їх дочка, але і Нейду вона сестра, а він єдиний, хто наважився атакувати її на повну. Навіть я боявся зайвий раз їй нашкодити, бо знав — Кетта мені потім цього не пробачить, а Ніда точно пригадає, коли ми виженемо з неї темну магію. Я був певен, що нам це вдасться, адже вона одна, а нас двоє. Батьків я не рахував. Хіба складно буде її знерухомити й вилікувати від темної магії? Ми це вже робили колись з магом Кадваларом, коли темною стала сестра Айни.
— Ах ти мала погань! — вилаялася крізь зуби Ніда, коли її руку обпекла вогняна куля Нейда. Вона так активно наступала, що він вже здався і атакував нормально. Зараз питання стояло не в тому, щоб не заподіяти шкоди Ніді, а в тому, щоб захистити всіх нас від темної магії.
Нейд нічого не відповів. Він продовжив атакувати, а я намагався йому допомогти і одночасно дивився, щоб їх батьки були в безпеці. Ніда потрохи почала виснажуватись, бо мала слабкіший резерв, аніж Нейд. Я вже зрадів, що скоро бій скінчиться, ми її полонимо і проведемо ритуал, як тут трапилося непередбачуване. До Ніди прийшла підмога.
— Тримайся, Нідо! — вибивши двері на терасі, у вітальню ввірвався Алейд разом з трьома темними магами. — Зараз ми тобі допоможемо.
— Щось ти довго, коханий, — промуркотіла Ніда, миттю перебігаючи під захист Алейда.
— Вибач. Мав бути обережним, щоб мене не спіймали.
Я не збирався чекати їх щасливого возз’єднання і кинув кілька енергетичних куль в Алейда, а потім в його магів. Тут вже й Нарт підключився, атакувати незнайомих людей йому було легко. Навіть в Алейда кількома кулями поцілив, бо хоч і ставився до нього добре, але він не був йому ріднею.
Тепер ситуація складалася не на нашу користь. Темні маги були сповнені сил, а ми виснажені. Нам би себе захистити зараз, а не Ніду рятувати. Тому й не дивно, що їй вдалося втекти. Ледве Нарт дістався до кристалу зв’язку і викликав підмогу, як Ніда з Алейдом відступили, зникаючи за розбитими дверима тераси.
Я вилаявся. Нейд і Нарт теж. Каомі опустилася на диван і, затуливши обличчя долонями, розридалася.
— Моя донечка… — схлипувала вона.
Нарт присів поруч з нею, обійняв за плечі, втішав як міг. Але хіба втішив матір, чия дочка щойно перетворилася на темну і намагалася атакувати свою сім’ю?
— Ти цілий? — я підійшов до Нейда. Він тримався добре. Попри свої 20 років він діяв як досвідчений бойовий маг, не розгубився, захистив нас всіх.
— Ні подряпини! — сердито вигукнув він, дивлячись на розтрощені двері. — Тільки енергію витратив та й все. Ніда — слабачка! Не вміє атакувати.
Каомі схлипнула сильніше і Нарт кинув невдоволений погляд на Нейда. Я кивнув йому в бік кухні. Нехай він і мав рацію щодо бойових навичок Ніди, але обговорювати їх при батьках було поганою ідеєю.
— Жах… — я налив нам кави і опустився на стілець.
— Не те слово, — погодився Нейд, роблячи великий ковток. — Звідки в неї та темна магія взялася, Деме? Ми ж перевіряли. І завжди були поруч.
— Не знаю, Нейде, не знаю… — я дійсно не розумів, як це сталося. Що ми упустили? — Мене зараз хвилює інше. Як Алейд зміг непомітно підібратися, а головне — як дізнався, що Ніді потрібна підмога? Я вперше стикаюся з таким дивним випадком.
— У нас тепер буде купа часу, щоб зі всім розібратися, — Нейд в кілька ковтків допив ледь теплу каву і подивився на мене. — Що будемо зараз робити?
— Дочекаємось бойових магів з відділку, перевіримось на відсутність темної магії в нас, а потім…
— Поїдемо до тебе і нап’ємося? — продовжив за мене Нейд, ніби прочитавши мої думки. Бо саме напитися я зараз і бажав.
— Саме так.
____________
Любі читачі!
Вітаю вас з прийдешнім Новим роком і бажаю всього самого найкращого! А найголовніше — миру!
Невеличкий подарунок — промокод до моєї книги "Академія Фейлім. Привиди минулого":
69i6l5B4