Розділ 17.4

Я розповіла Дему про свої вихідні у Велланії — мені хотілося поділитися з ним нашими з Фірніетом досягненнями. Він оцінив нашу роботу, сказав, що ми робимо важливу справу. В його очах я не бачила й тіні ревнощів, він щиро радів моєму успіху і навіть не думав, що я була у Велланії за чимось другим.

— Які інші зілля плануєш вигадати? — ми сиділи за невеличким столиком й вечеряли. Відтоді, як напади темних магів почастішали, Дем рідко навідувався до своєї квартири. Він жив тут, як і його студенти. На щастя, в ректорському кабінеті було все необхідне: ванна кімната, невеличка кухня і широке ліжко за ширмою. Я теж часто залишалася тут, у нього. Серед студентів про нас вже давно ходили чутки, але мені було байдуже. В наших стосунках не було нічого забороненого.

— Ще не вирішила, але є кілька варіантів, — прожувавши, відповіла я.

— Які? — мені було приємно, що Дем розпитує про зілля. Я знала, що його ця тема не надто захоплювала, але він знав, що я люблю говорити про зіллєваріння, тому й розпитував мене. Я бачила, як він старається, щоб наші стосунки стали кращими. Іноді хотілося забути про все й поринути в них з головою. Але… Я чудово розуміла: у нас все добре до найближчої сварки. Ми не вміли знаходити компроміси. Якщо Дем вбивав собі в голову, що якась думка «правильна», то він від неї не бажав відступатись. А я… мені хотілося робити все по-своєму, навіть якщо я робила «неправильно».

— Хочу попрацювати над зіллям, що замінює їжу. Уяви, як було б зручно взяти з собою в подорож термос з концентратом, кілька ковтків якого замінили б повноцінний обід! — я знала, що замахнулася на дещо серйозне, але я вірила, що зможу вигадати щось дієве.

— Якби це було можливим, Кетто, таке зілля давно вже зробили б, — Дем міркував логічно. Але мені потрібна була підтримка, віра, а не логіка! — Мені подобається твій ентузіазм, але ж треба бути реалісткою, а не мрійницею.

— Я не мрійниця! — я кинула виделку на стіл. Його зауваження, нехай і м’яке, спокійне, зачепило мене. — Я вже перебрала кілька варіантів. Проблема в тому, що ефект у таких зіль короткочасний — вони діють не більше як півгодини, а ще купа побічних ефектів. Але я хочу зробити хоча б щось! Зілля на екстрений випадок. Щоб було при собі, якщо людина десь заблукає чи змушена буде переховуватись від темних магів без можливості нормально поїсти.

— Тоді не забудь про зілля, які знімуть потім шкідливий вплив на організм твоїх побічних ефектів. Ти добре знаєшся на травах, Кетто, але не дуже добре на медицині. А я її вивчав. Постійний вплив негативних чинників на організм провокує хвороби. Будь обережна із зіллями з побічними ефектами. Я розумію, що ти хочеш як краще і сама б використовувала подібні зілля у крайніх випадках, але люди можуть зловживати. Комусь буде лінь готувати і він підсяде на твої зілля для насичення. І зруйнує своє здоров’я.

— Я розумію, Деме. Перш ніж віддати зілля на продаж я пишу список застережень. Також на зілля, що мають шкідливий вплив, я ставлю високу ціну. Люди не будуть купувати зілля насичення, бо їм лінь готувати, якщо воно буде коштувати дорожче обіду з трьох страв у ресторані.

— Добре, коли так, — тут вже Дем погодився зі мною. — Але краще подумай над чимось більш корисним.

— Я ще планую покращити стандартну загоювальну мазь, — я не часто працювала з мазями, там основу треба довго готувати, але якщо я знала, як зробити краще щось стандартне, то не могла стояти осторонь. — Не всі мають дар регенерації і цілителя під боком. Стандартна загоювальна мазь годиться хіба що для порізів. А я хочу зробити таку, щоб діяла й для глибоких ран. А ще вона має підсихати на шкірі, утворюючи плівку, яка б прилипала до тіла і захищала рану до того часу, як людина зможе потрапити до цілителя.

— Ось це чудова ідея, — Дем не тільки похвалив мене, а ще й підійшов і поцілував у скроню. — Такі мазі людям завжди потрібні.

Дем зібрав порожні тарілки і відніс на кухню. Повернувшись за 5 хвилин з чаєм та печивом, він знову заговорив.

— А ще в мене до тебе є прохання, Кетто. Поговори зі студентами про безпеку при зборі трав у лісі. Особливо, з третім курсом. Я знаю, що деякі ходять в ліс попри заборони. Вас, зіллєварів, жодні темні маги не зупинять, коли потрібно зібрати свіжі інгредієнти.

Губи Дема усміхались, але голос його був сумний. За останній місяць в нашому місті темні маги захопили вже 10 студентів і троє з них були з нашої академії. Двоє дівчат з третього курсу і один хлопець з другого. Я добре знала їх. Я викладала у них. Це були талановиті студенти. І тепер вони належали злу.