Розділ 17.3

Фірніет здивувався нашій появі, але радо прийняв у себе вдома. Запропонував чай з печивом і запросив до своєї бібліотеки. Тут, розташувавшись за столом, я розповіла про ціль свого візиту.

— Отже, тобі потрібна допомога з цим зіллям? — Фірніет уважно вивчав рецепт зілля відновлення. — Що саме ти хочеш, Кетто? Прибрати побічні ефекти? Подовжити дію зілля?

Питання Фірніета запалили в мені надію, що можна покращити все.

— А все можна? — я аж подих затамувала, нервово постукуючи пальцями по столу.

— Ні, — Фірніет відклав мій записник вбік. — Навіть в теорії. Поєднати в одному флаконі суміш, яка б одночасно змушувала організм працювати у надрежимі, а потім миттєво його відновлювала — це щось з області фантастики.

— А що ж тоді можна зробити? — я все ще не втрачала надії, що моє зілля можна покращити. — В тебе є якісь ідеї, Фіре?

— Є, — Фірніет ще раз пробігся очима по моїх записах і відповів. — Можна продовжити дію зілля на годину. Більше я б не радив, бо це виснажує організм. А ще можна зробити побічні ефекти більш м’якими. Є рослини, які дозволять людині протриматись ще годину, з відчуттям легкої слабкості, а не різкої, як у тебе зараз. Це дозволить людині спокійно дістатися дому і лягти спати. В тебе після закінчення дії зілля людина різко слабшає, майже до непритомності. Так не можна робити. Я здивований, як ти зі своєю студенткою непритомна не впала.

— Ми не до кінця виснажили себе магічними атаками, — пояснила я.

— Але ті, хто будуть використовувати твоє зілля, можуть виснажитись повністю. Тож ти маєш потурбуватися про те, щоб людина дісталася дому, а не стала жертвою темного мага через непритомність. Адже не завжди світлі маги виходять переможцями з бою. Іноді доводиться тікати. Я ж пропоную вдосконалити твоє зілля так, щоб у людини залишились сили або ж втекти, або дійти додому, або навіть створити особистий портал.

— Ти знаєш, які рослини підійдуть для цього? — я була згодна і на таке покращення.

— Є деякі варіанти. Треба протестувати.    

Ми залишились у Фірніета на вихідні, з ранку до вечора підбираючи нові інгредієнти для покращення зілля. Нейд зіллями не цікавився, тож поки ми варили зілля, він з нудьгуючим виглядом гортав книги. А от коли потрібно було протестувати зілля, Нейд нам дуже допоміг. Він вмів робити сильні атаки, які використовували багато магії, тож міг швидко спустошити свій магічний резерв. Щоб не виснажувати й нас атаками, бо нам потрібні були сили для приготування зілля, Фірніет встановив зачаровану стіну з рунами. На такій зазвичай тренуються студенти.

Всього п’ять варіантів і ми знайшли той самий ідеальний склад: зілля діяло 3 години і ще годину дозволяло людині протриматись з легкою слабкістю, перш ніж вона зможе дістатися дому і відпочити. Я вважала це успіхом. Таке зілля точно можна продавати.

— Як поділимо прибуток за зілля? — спитала я, збираючись з Нейдом додому. — 50 на 50?

— Та не потрібні мені гроші за твої продані зілля. Просто залиш мені рецепт та й все. Якщо знадобиться — використаю.

— Добре, — такий варіант мене влаштовував. Не те щоб я не хотіла ділитися, просто передавати гроші з одного світу в інший, навіть при наявності банку з обміном валюти, було складно. Мені вистачало постійної біганини з Муірну до Землі. — Дякую за допомогу, Фіре.

— Мені було цікаво працювати над таким зіллям.

Ми з Нейдом повернулися в Муірн. Прощаючись, я не втрималася від уїдливогоо зауваження.

— Що, впевнився, що ми Фірніетом лише друзі? Можеш доповісти Дему.

— А Дем тут до чого? — Нейд несподівано розреготався.

— Ну він же не просто так саме тебе попросив піти зі мною.

— Звісно, не просто так! — пирхнув Нейд. — Щоб ти не вляпалась в чергову неприємність. Я, якщо ти не знаєш, маю гарні бойові навички.

Невже все так просто і я собі лише навигадувала недовіру Дема?

— Тоді чому ти назвав Фірніета моїм коханцем?

Нейд знову розреготався, але швидко заспокоївся, побачивши мій суворий погляд.

— Ти про жарти ніколи не чула, Кетто? — в очах Нейда все ще горіли веселі іскорки. — Розслабся. Дем аж надто в тобі впевнений. От що-що, а в зв’язках з іншими чоловіками зараз він тебе не підозрює. Добре, якщо він має рацію.

— А ти звідки знаєш, що у Дема в голові? — я насупилась. Дем що все розповідає цьому несерйозному хлопцю?

— Бо він зі мною ділиться, — Нейд підтвердив мої підозри. — І якщо я дізнаюсь, що ти крутиш з кимось за його спиною — я тебе покривати не буду.

— Оце так! — я аж обурилася. Не тому, що Нейд думав, ніби я могла зрадити Дема, а тому, що Нейд був на його боці. — Я тебе з самого народження няньчила, а ти!..

— Ви мене з Нідою з самого народження мучили, а Дем показав мені зірки, смачно годував і завжди був готовий вислухати, коли у всіх інших не було на мене часу, — веселі іскри зникли з очей Нейда, зараз він мав незвично серйозний вигляд. — Дем — мій найкращий друг, він мені як старший брат. Образиш його — будеш мати справу зі мною.

— В мене немає інших чоловіків, — попри всі мої намагання тримати дистанцію, мені не потрібен був ніхто інший. — І поки я з Демом — іншого не буде. Я не така, Нейде. Та й часу на кількох чоловіків в мене точно немає.

Я криво всміхнулася. Було неприємно, що Нейд може про мене таке думати, але показувати образу я не хотіла. Ми попрощалися біля воріт академії — Нейд поспішав додому — і я відразу попрямувала до Дема.