Розділ 3.1

ЗЕМЛЯ

Кетта

Ранок зустрів мене прохолодою і відчаєм, що здавлював груди, не дозволяючи вдихнути на повну. Не хотілося прокидатися. Хотілося знову заснути і опинитися вдома. Але я була тут, у світі, що не бажав мене відпускати. Чому ж так трапилося? Де я припустилася помилки?

— Що ж не так з ритуалом?.. — спитала я у дерев, ніби вони могли відповісти.

Дерева відповіли мені тихим шелестом листя. Навіть в Муірні вони мені не відповідали. То що я очікувала тут? Треба було самій думати і щось робити. Але перш за все я мала поїсти. Запасів в мене було десь на два дні, я не думала, що мені багато знадобиться, сподівалася, що грошей від продажу прикрас вистачить надовго. Я помилилася. Потрібно було розпитати у архімагеси Тіррени, які прикраси дорожче коштують, мабуть, я не той метал вибрала. Що ж, буде мені наука — готуватися до мандрівок у немагічні світи більш ретельно.

Я поснідала, зробила кілька ковтків кави з термосу і дістала всі свої інгредієнти і блокнот зі схемою. Я уважно все переглянула, але так і не зрозуміла, де припустилася помилки. Схема правильна, зілля з травами і каменями теж, магії достатньо. Мабуть… Все ж залежить від правильності зображення сузір’я Кассіопеї. Магії тут немає, але сузір’я є сполучною ланкою між світами і тягне магію з магічного світу під час ритуалу. Я мала лише витягти потрібну кількість з Муірну через Кассіопею і направити на схему.

— Може, я трохи не так Кассіопею зобразила? — міркувала я вголос. — Треба розрівняти землю під схемою і намалювати все максимально точно.

І я знову взялася за роботу. В цей раз я креслила схему повільно, постійно звіряючись з блокнотом, і вже вирішила, що мені вдасться… Але ні. Чергова поразка.

— Та що б тобі, клятий портале! — я жбурнула порожній флакончик зілля в сосну. Він відскочив і відкотився кудись в траву.

Зітхаючи, я пішла шукати флакончик, адже він мені може знадобитися. Знайшовши його, я задумливо покрутила в руках і раптом мене осяяло. Я ж виписувала ритуал з ненового видання. Що коли?.. Ні! Мені не хотілося думати, що я могла настільки протупити! Але іншого пояснення не було. Ритуал змінився невдовзі після того, як я ним скористалася.

— Ні! Ні! Ні! — кричала я на весь голос. — Як я могла забути про зміни ритуалів?! Яка ж я дурна!!!

Я опустилася на мох і, прихилившись спиною до поваленої сосни, витягла пляшку з лікером і зробила кілька ковтків, щоб заспокоїтись. Знайомий смак, солодкий з кислинкою, нагадав мені про дім і про пиріг, який готував для мене Дем. Замість спокою я отримала біль. Він розривав мене на частини, здавлював зсередини, змушував сльози котитися з очей. Дем мав рацію: тікати на Землю було безглуздо. І чому я завжди така вперта? Чому навіть не спробувала зрозуміти Дема, прислухатись до його порад? Все треба робити по-своєму! Ось і наробила! Дурепа…

Коли лікеру в пляшці залишилось майже на дні, я взяла блокнот з олівцем і почала міркувати. Якщо потрібно змінити ритуал, то я це зроблю. Навіть якщо мені знадобиться витратити на пошуки робочого ритуалу не один рік, я все одно знайду шлях додому. Добре, що для портальних ритуалів завжди використовувалися ті трави, які росли в обох світах. Отже в мене не буде проблем з пошуками інгредієнтів, навіть, коли вони закінчаться.

Проблема була лише в зміні ритуалу. Я чудово пам’ятала, які частини ритуалу були незмінними: основа схеми, сузір’я Кассіопеї, основа зілля, камені. Змінювалися деякі елементи схеми, додавалися інші трави до зілля і для обкурювання, використовувалися порошки з інших трав, квітів чи листя. Взагалі, самі порошки були тьмяних кольорів, але ми додавали у них блискітки з матеріалів, що не впливали на ритуал, проте дозволяли точно накреслити схему. В подальшому доведеться обходитись без них.

Що ж… Спробую створити інший ритуал. Можливо, вистачить змін в схемі, бо нове зілля я в лісі зварити не зможу. Я добре пам’ятала, які елементи змінюються, тож відразу намалювала декілька варіантів, а після обіду вже спробувала їх. Але знову безрезультатно. Моя надія на повернення танула з кожним проведеним ритуалом. Невже в мене немає жодних шансів відкрити портал в Муірн?..