4

- І що ми будем робити ? - Макс засмучено дивилася на Лолу .

- Нічого знайдем , головне не панікувати і нікому не говорить . - Лола весело посміхалася

- А професорам ,що скажемо ? - Максім грізно подивилася на подругу .

- Не переживай я сказала Любертсу , що вона нездужає ... Всі наші це підтвердять. Я навіть рижу трійцю вмовила мовчати.

- Привіт ,Макс ! - до дівчат підійшли два студенти з другого курсу потоку елементів - Щось сталося ? Лола від здивування відкрила рот дивлячися на хлопців , вона чула ,що елементи гарні ,але настільки . Ніби самі боги спустилися на землю. Блондин Нік і Ден брюнет. Інь і янь .Її серце забилося частіше , але де вона їх бачила раніше ?

- ... от я й кажу загубили ...

- Як загубили ? - Брюнет не міг повірити своїм вухам . - Ну й ви й даєте ,

- Блондин засміявся - загубили студентку , а кого ?

- Камілу ...

- Камілу , як ? – Нік раптом став зовсім блідим . - Коли ми приїхали всі вийшли з автобуса ...ви ж там теж були - Макс ледь не плакала .- А Каміла спала , ми з Лолкою не змогли її розбудить ...і Лолі прийшла в голову геніальна ідея перенести Камілку через портал в готель ...

- І ?.- вже спокійно запитав Ден - на вас напав демон ? - Макс розказуй далі ! - попросив Нік.

- Добре .Я і кажу в Лолки виникла ідея перенести її в готель щерез портал , але вона щось переплутала ...і ось ми шукаєм ,а вона не відповідає ,навіть додзвонитися по смірту не змогли.Лола ,скажи !

- Ну да ...- Лолка знітилася .

- Ви її вже два дні не можете знайти ?Вашу мать !- брюнет кіпішував ніби загубили його ,а не студентку паралельного потоку .

- А таке траплялося часто ? - геть спокійно запитав блондин.

-Я її ще не губила ,але не раз переносила не туди де треба , її сильно мутить від переміщень ...ви розумієте ...а ліки у мене !

- Лола заридала .

- Зрозуміло ... так ось чому вона тоді спала на дереві .- задумано прошепотів блондин .- не хвилюйтесь знайдемо , не на другу планету вона ж перемістилася ,все буде добре , от побачте сама вернеться . ****

- І так , Каміла передтобою зразок , ти маєш зробити точно такий . Ти зрозуміла . - Невеликого росту чоловік поклав перед Камілою лист бумали і не відомий їй раніше прозорий камінець .- зіпсуєш будеш ще більше відпрацьовувати ! Зрозуміла ?

- Так , зрозуміла .Я не хотіла потушить ваш вогонь ... вибачте ,будь ласка !

- Не вибачайся дивно , як ти туди взагалі попала? Добре , що жива осталася - чоловік посміхнувся .

- Я не памятаю , майстер Скіф .- Каміла ледь не плакала .

- Я й мої майстри тебе пробачили б зразу , бо ти могла згоріть , але той вогонь нам подарував 115 років тому дуже відомий маг і з того дня полумя не тухло ніразу , воно за лічені сикунди розтоплювало самі міцні метали - вхідні двері в торговому залі ювелірного дому рипнули , майстер скіф покинув дівчину і пішов зустрічати нових покупців .

- Тільки з академії нікому не говоріть ....

- Добре , тай хто нам повірить ,що вічний вогонь погасила дівчина ,яка не являлася магом вогню . Каміла чула ,що в залі говорили ,але що не чула ,чарівний різак не слухав її пробував вирватися з рук . Хвилин з двадцять дівчина воювала з ним і прозорим каменем , коли самий слабчий з майстрів в цій майстерні за ций час цеб зробив навіть краще з закритими очима .Медальйончик на шиї став тяжчим " Набридло , піду подивлюся хто там ,що майстер не приходить так довго ,цікаво ,що зараз робить моя група , дівчата , надіюся вони не дізнаються як я накосячила і без Лоли ." Каміла виглянула з за вітрини з прикрасами і зразу сховалася назад " А вони ,що тут роблять ? Другокурсники потоку елементів . Розбила б я тому блондину носа та сил достатніх ще не маю " . Відповзши на безбечну відстань в одну з комір дівчина зжала з силою кулак і зрозуміла ,що в руці тримає той прозорий камінь ,що обробляла форма була майже ідеальна , він виблискував своїми прозорими гранями навіть у темряві комори і раптом змінив колір , почервонів ,Каміла ледь не закричала ,але стрималась " Зіпсувала ,що робити ... Здається я такі бачила в плавильні піду туди " Медальйон на шиї ще сильніше тягнув , Каміла витягла з під кохтини дорогоцінний скарб" Ключ долі " вона не памятала де його взяла ,але любила його кожний вигин , кожну дивовижно переплетену дедаль ,але він був зіпсований , бо по центру була пустота замість давно загубленого каменю .Дівчина не довго думаючи вставила в порожню нішу медальйона камінь , що зіпсувала ,всерівно по новий іде .І відчула зразу якись дивний прилив сил . " Вогонь ,він знову кипить в моїй крові ." Зайшовши в плавильню дівчина нікого не застала " От і добре " . Вона майже дойшла до купи каміння де бачила такий самий , як у неї тепер на шиї , коли її осяяла думка " Раз до мене вернулася моя сила , то може мій вогонь підійде до їхньої плавильної печі ." Каміла відкрила велику дверцю печі , піч була не звичайна нагадувала котла з великим чаном зверху , а під чаном злегкістю могло поміститься чоловік двацять . " Так приступим .- Дівчина послала вогонь в праву руку і долоня її спалахнула .- Але як мені дотягтися до центру , там де раніше був центр вогню ? Колись в мене вийшло б послати вогонь через руки так далеко , але тепер ... сили вернулися ,але ще не стали на місце ." Дівчина похмуро дивилася на центр печі , опустила голову і тяжко зітхнула . З її рота разом з вздохом вирвався стумінь вогню " Що це ... Я тепер наче дракон ... Блін ...не хочу до елементів ... не проце думаю ...але це вихід ." Каміла зраділа , постаралася набрать повні легені повітря , що б випустити багато вогню і замість очікуваного велетенського полумя , зявилося декілька іскор " Що за ... " Медальйон на шиї тягнув донизу ,не витримавши зняла його , камінь був прозорим " І що робить ...Вогонь ..." камінь замиготів в центрі його загорілася червона зірка , яка залила своїм сяйвом весь камінь ,ключ сяяв " Зоряний воїн , палаюча зоря перетворення ! " Дівчину обвило полумя і за мить зникло , вона стояла в костюмі палаючої зірки ,самом первом його варіанті , червоні черевички білі колготи , червона спідниця і біла кофтинка в обтяжку без рукавів,короткі білі перчатки з зірочками , світло сірий плащ з капішоном , що кріпиться зодопомогою застібки золотої зірочки , на поясі спідниці висить ключ з червоним каменем і знак зірка з вогнем в середині ." Знову цей милий костюмчик і це значить ,що я десь на рівні 3 ...що не так уже й погано , але передцим був 8 , але добре ,що не знуля . І так я можу робити крила ? " Дівчина різко взмахнула руками ніби летить , полумя заграло на них виписувавши два великі палаючі крила " Щудово це з 8 рівня , а тепер ...цього назви я ще не знаю , але буде ...Вогняний подих . " Дівчина відкрила рот і знього вирвався великий струмінь вогню , в печі розгорілося багаття . Світ почав кружляти в дивному танці і все різко потемніло . Макс десь з годину блукала містом у пошуках подруги , але все було марно .Її весь час щось відволікало : красива архітектура , розкішні вітрини , смачні аромати в пекарнях .Дівчина зрадістю заходила в усі сподобавшісь знайти там пропажу. Пакунків в її руках набралося чимало . Подарунки друзям на новий рік , ласощі і невеликий красивий медальйон у вигляді кішки . Час минав не помітно .Сонце сховалося за обрій , спалахнуло світло у вітринах .