Розділ 14. Віконт

Я скеровую свій потік, в напрямку Лекарської сили. Уважно контролюю магію, котра вливається в дівчину. В цьому ритуалі найважливішою є - концентрація!

Бо, якщо потік буде вливатись з нерівномірною швидкістю чи силою, резерв пацієнта не витримає. І що в такому разі, станеться  з магічними потоками останнього, передбачити неможливо. Попередня спроба з іншою адепткою, була не надто вдалою. Наче весь процес йшов добре. І він сам і декан Лекарів вклали максимум своїх можливостей аби врятувати юну магиню. Але щось все ж таки пішло не так. І результат вийшов трохи не таким як всі задіяні в процесі очікували. Потік Діади змінився до невпізнанності. А доки вона спить ми всі навіть дізнатись не можемо, як саме ритуал повпливав на магію.

Ось і зараз, повторюючи його, але вже з адепткою, яка була йому зовсім не чужою, він контролював себе стиснувши зуби , ще міцніше тримаючи магічну силу, не даючи їй понівечити його наречену.

-Ректоре,- звернулась до мене Леді - декан - ви можете зменшувати силу потоку котрий вливаєте. Я бачу, що резерв адептки Де Рональті , вже майже повністю заповнений. Цього разу, я хочу вливати силу, але лишити запас місця для власної сили пацієнта. Тому зараз ми зменшуємо потоки і завершуємо влиття.

-Добре, але спостерігайте за нею після всього процесу. Ми маємо бути впевненими, що наші дії не зробили гірше Аріадні.

Леді Де Вальє з теплою посмішкою подивилась на мене. Я чітко прочитав в її очах: «А то я не знаю як виконувати свої обовʼязки»

Я тільки розуміючи посміхнувся у відповідь.Та зробив так, як мені сказали. Поступово зменшуючи силу свого потоку, я закінчив процес переливання магічної сили.

Після завершення ритуалу, я ще майже годину просидів в кімнаті лазарету, тримаючи Арі за руку. І марно сподіваючись на те, що вона ось-ось прокинеться. Дівчині треба проспати ще деякий час, для того аби сили якими він поділився з нею повноцінно зайняли місце повністю змішавши з її власною магією. 

Та і у нього самого є на сьогодні важлива справа. Після відкриттів сьогоднішнього дня, стало терміново необхідно поспілкуватись з майбутнім тестем - Віконтом Пателем Де Рональті.

Настав час привідкрити двері, до таємниці народження юнної магині - Універсала.

І хто, як не рідний батько останньої, має знати абсолютно все. Але з якоїсь причини, мовчить і не розповідає. Та враховуючи стан Арі, таємниця яка може бути причиною нападу на неї має стати відомою хоча б йому, майбутньому чоловіку Аріадни. Для того, аби врятувати і зберегти кохану жінку, від тієї небезпеки яка судячи з усього їй загрожує. І що не менш важливо, як з усім цим повʼязана старша донька імператорського роду? Яка зникла двадцять років тому. Як вияснилось, в день вибуху в Академії Магічної Майстерності, на практикумі у некромантів - Її високість померла, але повертається у наш світ лише заради Аріадни. 

Згодом коли сонце впевненно почало тьмяніти, змінюючи по черзі кольори неба, всією червоною палітрою. А темрява, легкою напівпрозорою шаллю, спускалась на місто. Біля воріт у маєток Вінконта Де Рональті, зупинився кеб.

Адам не встиг підійти, до вхідних дверей будинку батька Аріадни, як вони неочікувано відкрились. На порозі стояв, стурбовано і злякано, дивлячись на ректора Академії Магічної Майстерності, майбутній тесть власною персоною.

-Що сталось з Арі?- не привітавшись, і забувши про елементарну гостинність випалив Патель. Загалом, Лорд Лорьє приїхав сюди не зараз чаю чи вечері, які є проявом гарного етикету і тієї самої гостинності. Зараз були важливими, лише відповіді на хвилюючі його,питання. А ось зараз виникло ще одне: «Звідки і що саме дізнався Віконт?»

-Доброго дня, Віконте. Дозволите увійти? - почав з надмірно спокійними інтонаціями в голосі Лорд - ректор. - Я маю до вас довгу і складну розмову. Бо тільки ви зможете мені пояснити, що зараз відбувається в академії.

-Заходьте, Лорде! - по голосу і погляду батька майбутньої дружини, стало зрозуміло, що він щось зрозумів. Та саме зараз почав подумки формулювати свою історію. І його погляд не обіцяв нічого хорошого.

Чоловіки розмістились в невеликій гостинній, виконаній в теплих коричневих відтінках. Під час торжеств в подібних збираються після трапези чоловіки аби пограти в карти або шахи, обговорити останні новини життя імперії. Та випитИ гарного алкоголю, або викурити кілька сигар. От і зараз Віконт підійшов до барного столику, на котрому стояв графін, з кавового кольору рідиною. Патель Де Рональті не дивлячись на Адама, розлив напій в два кришталевих різних келихи. Взяв їх в руки та повернувшись до майбутнього зятя віддав йому один, запропонувавши присісти в великі зручні крісла, які стояли повернуті до невеликого каміну. 

-Її мама, була моїм єдиним за все життя коханням. - Не чекаючи на запитання, одразу почав розповідати Патель. І я не став його перебивати. Просто слухав, час від часу роблячи ковток, міцної з шоколадним присмаком, рідини. - Вона була просто неймовірна. Така щира, світла. Неймовірно турботлива та щира. Арі в цьому дуже схожа на неї. - с теплою посмішкою додав не молодий вже чоловік. - Та ми пройшли дуже багато, щоб створити родину. Було багато перешкод. Найстрашнішою була магія. Моя магія. Я маю девʼятий рівень потоку, майже максимальний. Моя Анрієтта мала лише третій - надто слабкий. Ми одразу розуміли, що ризик високий. І багато років не наважувались створювати нове життя. Боялись. Та на десятому році сумісного щасливого подружнього життя сталось непередбачуване. Ми якось не відстежили, але моя мила Анрі завагітніла. Я не був до цього готовий. А вона насолоджувалась цією новиною, хоч скоріш за все теж відчувала небезпеку. Але з перших секунд неймовірно любила нашу крихітку яка на той час жила в неї під серцем.  І я не мав права забрати в неї це відчуття, яке важливе для кожної жінки. Я одразу не відчував до дитини нічого. Просто не міг. Розумів, що скоріш за все саме малюк забере в мене мою кохану. - Він заховав обличчя в своїх великих  долонях. Голос почав ледь помітно тремтіти а в очах застигли чоловічі гіркі сльози. Віконту було дуже важко згадувати все, що відбувалось майже двадцять років тому. - Я не уявляв як жити без неї. І тоді почав шукати таке рішення при якому зможе вижити і жінка і немовля.