Розділ 1 : Таємниці Академії

Ліра сиділа на підвіконні своєї кімнати в Академії, спостерігаючи, як світанок м’яко пробивається крізь щільний туман, що огортає це місце. Її думки не покидала одна і та ж думка — що чекає попереду після випуску? Кожен день, кожна хвилина навчання наближали її до омріяної мети — стати незалежною. Вона більше не хотіла бути під владою мачухи, яка перетворила її життя на суцільне випробування.

Проте не лише сімейні труднощі тривожили Ліру. Її магія, хоч і надзвичайно сильна, залишалася нестабільною. Ментальна сила дозволяла їй проникати у думки інших і навіть впливати на них, але з часом вона усвідомила, що не завжди здатна контролювати цей дар. Часто, прагнучи лише трохи зазирнути в чужий розум, вона дізнавалася надто багато — і це лякало її.

Вона знала, що повинна здобути не тільки знання, а й знайти своє місце у світі магії. Попри юний вік, Ліра чітко бачила своє майбутнє — власний магазин магічних амулетів. Та амулет, який вона тримала зараз у руках, був не просто прикрасою. Він зберігав у собі глибокі таємниці, і не раз вона намагалася розгадати його справжнє призначення. Цей артефакт міг стати як ключем до її успіху, так і причиною повного краху.

Її роздуми перервав легкий стукіт у двері. Відчинивши, Ліра побачила Алена — вампіра й одного з найвпливовіших  магів Академії. Його спокійний погляд приховував щось значно глибше: біль, розчарування та нескінченне прагнення зберегти людяність у власній душі.

— Ти все ще думаєш про амулет? — запитав він тихо, в його очах поєднувались цікавість і легкий сум.

Ліра кивнула, не знаходячи слів. Вона не хотіла відкривати своїх думок — бо це було не лише про магію. Це стосувалося її внутрішніх страхів, болю і сумнівів.

— Ти не знайдеш усі відповіді наодинці, — промовив Ален, роблячи крок уперед. — Іноді потрібно довіряти. Пам’ятай, я поруч, якщо знадобиться допомога.

Її серце затремтіло, та вона відвернулася. У її душі накопичилося надто багато таємниць, щоб відкривати їх навіть йому.

У цю мить у кімнату безшумно увійшов Таріус — дракон, один із наймогутніших студентів Академії. Його погляд був пильним і пристрасним водночас. Його магія — дика, руйнівна й водночас захоплива. Руки міцні, голос — глибокий, із підтекстом, який неможливо було не відчути.

— Не забувай, що ти не одна, — мовив він, наближаючись. — Я завжди поруч, Ліро.

Її свідомість розривалася між двома світами. Ален — врівноважений, стриманий, надійний. Таріус — стихія, пристрасть, сила. Обоє значили для неї щось важливе, кожен по-своєму. Але душа ще не була готова зробити вибір.

У ту ж мить Ліра відчула, як над Академією почали згущуватися хмари. Щось змінилося у повітрі — енергія, що його насичувала, ставала похмурою, тривожною. Темні сили прокидалися, і вона знала: небезпека вже зовсім поруч.