Розділ 21

Ліса

Ідея Стефана була у тому, щоб попросити в кристала бажання інший магічний кристал. Той, який має здатність воскресити людину. Тільки один раз, і тільки у тому випадку, якщо в момент смертельного поранення кристал буде в руках мага.

— Я думала, що такі кристали — це вигадка, казка для діточок, — сказала Кетті.

— О, ні. Про це майже ніхто не знає, та одного разу такий кристал врятував життя нашому королю. Зрадник був серед своїх, напав посеред білого дня, проштрикнувши кинжалом серце. Добре, що кристал король завжди носив із собою та встиг його схопити в кулак. Він знепритомнів на кілька секунд, але майже одразу прийшов до тями, сам витягнув кинджал та вбив нападника. Той від неочікування не міг навіть поворухнутися. Справа в тому, що таких кристалів у світі дуже мало. Буквально кілька десятків. Придворні маги нашого короля прочесали все королівство, але так і не змогли знайти ще один для правителя. Але для кристала бажань немає нічого неможливого.

— Було б непогано перепитати у Крістіана, — справедливо зауважила я.

— Знову цей пихатий бовдур, — буркнув Стефан та сильніше притиснув мене до себе.

Я засміялася та поцілувала його в щоку.

— Не ревнуй, будь ласка. Ти ж знаєш, що мені потрібен тільки ти. І він це знає. Він, до речі, сильний ментальний маг і може прочитати думки будь-кого у цій кімнаті.

— Йому не сподобаються мої думки.

— Отож бо. Будь трохи терпимішим. Ніхто мене в тебе не забере, й не збирається навіть.

А Крістіан, наче відчув, що про нього говорять, чи може дійсно прочитав наші думки, навіть на відстані, бо через декілька секунд він підійшов до нашої компанії.

— Лісо, що тут у вас за проблеми? Охорона передала мені, що твоїй подрузі стало недобре. Вибач, що відразу не підійшов, мене не було в залі. А зараз ваша напруженість відчувається на кілька метрів вперед, — Крістіан виглядав по-справжньому занепокоєним.

Стефан хотів був бовкнути якусь грубість, по очах було видно, але я сердито зиркнула на нього і він зціпив зуби та промовчав

— Крістіане, дякую за твою уважність. Я вірю, що ми можемо тобі довіряти, тому розповім. У Нори було видіння, що в Морському Королівстві буде військовий напад чи переворот. Поляже багато магів, будуть сильні руйнування. І вона побачила, що я… скажемо так… сильно постраждаю.

— Називай речі своїми іменами, тебе кокнуть, — втрутився Джеральд.

— От троляча дупа, — вилаявся принц.

— Крістіане, такий жаргон тобі не до лиця, — докірливо подивилася я на хлопця.

— А з пісні слів не викинеш. Які у вас ідеї щодо твого порятунку? З задоволення заховаю тебе у своїх покоях і не випущу аж доти, поки не стане безпечно.

Стефан знову сильно стиснув мою талію, у нього аж жовна ходором ходили від ревнощів. А принц це бачив і, наче навмисно, його дражнив.

— Лісо, обіцяю, ти не будеш сумувати, — Крістіан заграв бровами, вдаючи із себе звабника.

— Та годі тобі уже, ти ж бачиш, Стефан зараз лусне зі злості! — закотила я очі, намагаючись відчепити руки Стефана з талії, бо вже навіть дихати було важко.

— А нема чого мене пихатим бовдуром називати!

— А нема чого вести себе, як пихатий бовдур, — не втримався Стефан.

— Так, хлопці, усе, брейк, розійшлися. У нас тут є проблеми серйозніші, — встряв у розмову Джеральд.

— Крістіане, скажи, будь ласка, чи може кристал бажань начаклувати кристал для воскресіння?

Принц задумувався.

— Чесно кажучи, не знаю. Частіше всього всі використовували свої бажання для збагачення. А от магічний кристал... У принципі, можна спробувати.Це ж, як не як, матеріальний предмет.

— А у вас у скарбниці такого немає часом? — з надією в голосі запила Нора.

— Ні, красуне. Наша віра забороняє нам змінювати свою долю. Усе має бути так, як задумано Творцем. У Королівстві Пустки навіть заборонено звертатися до провидиць, а їхні видіння вважаються вторгненням у всесвітній баланс, за таке можуть навіть покарати.

Нора з острахом відсахнулася і зробила крок назад.

— Не переживай, сонечко, — Крістіан підійшов ближче та прошепотів так, щоби було чути лише нам. — Я вважаю все це дурнею та застарілими догмами. Коли прийду до влади, Королівство Пустки чекають вели-икі зміни. Давно час познайомити наш народ із сучасними технологіями. І провидиці допомагають уникнути негараздів, що ж тут поганого? Якби творець був проти такого, він би взагалі такий дар нікому не давав. Логічно?

— Так, логічно, — Нора трохи розслабилася, а от Джеральд напружився. Тепер уже він вовком дивився на принца. Той усе зрозумів та перевів погляд на нього.

— А у вас усі хлопці в Морському Королівстві такі ревниві? — зі сміхом запитав він. — І твою дівчину я не вкраду, не переживай.

— Я не його дівчина! — втрутилася Нора.

— Він так не вважає, — сказав принц, кивнувши головою в сторону Джеральда. — А ти, руденька квітка, теж зайнята? — звернувся він до Кетті, яка увесь цей час соромязливо стояла в кутку.

— Нууу….я… якби то пояснити… наче ні, і наче так, — соромязливо пробурмотіла Кетті.

— Бачу, бачу у твоїх думках якогось рудоволосого легеня. Ну що ж, довгих років кохання!

Кетті почервоніла, мов рак. Ми преглянулися з Норою між собою, давно підозрювали, що в них із Томом щось є, а принц тільки підтвердив наші здогадки.

— Що ж ти, принце, собі нікого не придивився на балу?— запитав Стефан.

— Придивився, але всі вони зайняті, — не давав хлопцям розслаблятися Крістіан. — Видно сьогодні не мій день. Але фавориток однаково потрібно оголосити. Чесно кажучи, навіть десяток красунь із чистими помислами знайти було важко. Я б вибрав вас усіх, дівчата, але не можу взяти одразу трьох красунь з іншого королівства. Це буде неповагою до мого народу. Але тебе, Лісо, як обіцяв, виберу однозначно.

Через кілька годин Крістіан, які й обіцяв назвав мене однією з фавориток. Інші дівчата світилися від щастя та стріляли очима в принца. Вони просили в кристала бажань банальні речі; прикраси, золото, одна з красунь забажала власний будинок на вулиці поблизу палацу.