До вечора кімната Аліси й Марти перетворилася на штаб-квартиру дивних студентів, де чай заварювався з трав, які світилися у темряві, тости пахли ромом, хоч ромом там і не пахло, а головним героєм вечора мав статв ноутбук.
— Отже, вітаю вас на першому офіційному кіносеансі Академії Магії й Медицини, — урочисто оголосила я, витягуючи ноутбук із сумки. — І сьогодні ви побачите легендарного, дещо шаленого, цинічного, але геніального земного лікаря — Доктора Хауса.
— А він точно не викличе нам примар або не почне вилазити з екрану? — з пересторогою запитав Ян.
— Якщо і вилізе, то тільки щоб поставити вам діагноз і нахамити, — усміхнулась я.
— Нарешті хтось, з ким я зможу посперечатися на рівних, — заявив Артем. — Гра почалась!
Я натиснула «play». Історія почалася з класичної сцени, де пацієнт непритомніє у дуже незручному місці, а потім з’являється Доктор Хаус, кривий, з ціпком, саркастичний і абсолютно невихований.
— Цей чоловік мій новий кумир, — промовив Ян. — Він зневажає правила, пацієнтів і начальство. І все це з таким шармом!
— Це точно не професор Сталко в молодості? — здивовано спитала Софія. — У них однаковий рівень співчуття.
— Але ж геніальність не забереш, — вразилася Аліса. — Я записую, як він аналізує симптоми! Хоч і грубить, але все одно спаситель.
— А головне ніколи не вірить пацієнтам, — буркнув Денис. — Звучить як добра порада.
Поки йшов епізод, хтось знову заварив чай, Аліса принесла ще домашнє варення, яке миготіло сріблястим (я не питала, з чого воно зроблене), а Василько сидів на полиці і демонстративно дивився вниз, як суворий критик кіноклубу.
Коли Хаус блискавично поставив неймовірно складний діагноз, Віктор раптово з’явився у дверях.
— Вибачаюсь, у вас тут гурткова діяльність чи повстання?
Ми всі повернулися в бік входу хтось із тостом у роті, хтось із чайником у руках, хтось з подушкою замість обладунків.
— Ми вивчаємо земні методи діагностики, — сказала я абсолютно серйозно.
— Через сарказм, кофеїн і повну відсутність емпатії? — підняв брову Віктор, проходячи в кімнату. — Чудово. Саме такі кадри потрібні Академії.
Він сів на край ліжка, взяв чашку чаю і втупився в екран.
— Це той самий Хаус? Я чув про нього у звітах з міжсвітових контактів. Кажуть, після перегляду цього серіалу деякі маги почали носити ціпки просто так.
— Це мода, — пояснив Артем. — У нас після Хауса теж з’явиться ціпок. Можливо, навіть два — один запасний.
Коли епізод закінчився, всі трохи зітхнули, як після хорошої пари або небезпечного експерименту, що не вибухнув.
— То як вам? — запитала я.
— Мене надихнуло, — сказав Ян. — Завтра піду до Сталка і скажу йому: «Пацієнт збрехав. Це завжди саркоїдоз».
— А я просто хочу такий халат, — мрійливо промовила Аліса. — І щоб пацієнти слухались.
— А я хочу, щоб Хаус став моїм наставником. Або хоча б Василько, — додав Артем. — У нього теж такий погляд, ніби він усе знає, але не скаже, бо вам і так не допоможе.
Ми всі засміялися.
— Ну, — підсумував Віктор, — тепер я не переживаю за вашу адаптацію. Ви або врятуєте Академію, або перетворите її на серіал. В будь-якому випадку буде цікаво.
Відредаговано: 10.07.2025