Глава 6

До кінця пари я просиділа як на голках, це не вкрилося від Тео. Після пари він залишив Амалію і відійшов у сторону зі мною.

- Що сталося? – я нічого не хотіла казати хлопцю про вчорашнє, хоча раніше закрадалася така думка тепер я не впевнена в ньому через цю дівку, яка навіть зараз зиркає на нас.

- Нічого такого чого не було раніше. Принц вважає, що через мене вигнали Норта і тому сказав, що помститься, - на диво він не спитався чому принц так вважає.

- Не ходи нікуди сама, на людях він не нападе. Видно поразка його нічому не навчила, нічого, щось придумаю,- взявши мене за руку Тео повів мене на наступну пару. Що з ним? Він ніколи до цього не проявляв таких власницьких замашок.

Наступною пара мала бути в пана Броуді з основ магії, але в аудиторію зайшла секретар ректора.

- Студенти, пара відміняється, пана Броуді звільнили сьогодні вранці, заміну поки, що ми встигли найти, тому пропустите одну пару, нічого страшного, - коли жіночка вийшла з аудиторії всі почали радіти, адже викладач був з дуже поганим характером, нікому він не подобався. Валив студентів, щоб потім йому платили і лише тоді ставив оцінки. Я надіялася здати у нього за допомогою того, що вивчу весь підручник. 

- Еліза вибач, але нам з Амалією треба заглянути в бібліотеку, підеш сама в гуртожиток? – і це він лише нещодавно говорив про те, щоб я не ходила сама. Я вимушено згідно хитнула головою, а сама знову розлютилася, з’явилася ця Амалія все його світ ніби перекинули верх дном. Та й поведінка сама найдивніша.

Я вирішила дочекатися поки всі покинути аудиторію, все ж таки надіюся принц не встиг за одну пару придумати мені посту.

- Привіт, красуне, - я здивовано подивилася на того, хто заговорив зі мною як тільки я вийшла з аудиторії.

- Привіт, - Раш виглядав прекрасно, чорне трішки кудряве волосся лізло йому в очі і він постійно його поправляв, сьогодні він знову в хорошому настрої голубі очі посміхалися, та він і сам не приховував посмішку.

- Я дізнався, що в тебе зараз не буде пари, у мене теж викладача звільнили і вирішив навідатися, дізнатися як ти? Більше тебе ніхто не ображав? – згадалася записка і як друг просив не залишатися самій. От і є той хто побуде зі мною. Я дістала з сумки записку і простягнула хлопцеві. Його яскрава посмішка пропала як тільки він прочитав записку. Через деякий час він сказав:

- Я не зможу постійно бути з тобою, але спробую. Мені є, що їм показати і я зможу тебе захистити.

Він говорить щиро, і хоч і розуміє, що не може бути постійно біля мене, але хоча б спробує. Та й поряд не має ніякої Амалії яка відверне від мене увагу. Я і повірила, що саме він спробує виконати свою обіцянку як найкраще.

- Дякую, що робиш для мене це. Виходить, якщо ти поряд мені не треба боятися і йти зараз в гуртожиток, може підемо в парк? Все ж таки поки погода дозволяє гуляти, треба цим скористатися, - у мене піднявся настрій, бо не треба ховатися, та й з Рашем мені нічого не страшно.

- Прошу пані, - він запропонував мені лікоть, як на якій світський прогулянці і я недовго думаючи поклала свою руку йому на лікоть.

Ми йшли по парку, а Раш розповідав про веселе дитинство з молодшими братами. Як вони бігали по калюжах після дощу, а нянечку після цього чуть не хапав серцевий напад. Або про те, що він уже у старшому віці найшов цуценя в лісі, ну то він вважав, що то цуценя, а насправді було вовченя. І тепер за серце хваталася його матінка. За роздумами ми підійшли до альтанки в парку.

- Давай посидимо, - запропонувала я, і ми пішли по стежці. Відчуття що щось не те нахлинуло на мене, коли замість альтанки ми опинилися на стадіоні де займалися старші курси бойовим чарам.

Р.S. Я спробую кожного дня викладати продовження, але не знаю чи вийде, у мене зараз написання диплому і дуже багато роботи. Чекаю ваших зірочок☆♡