День для мене завжди був карою. Я відчуваю, як сонце пече шкіру навіть крізь штори й стіни Академії. Слабкість повільно розтікається по тілу і біль пронизує тіло я виліз із гробу тому що не міг заснути. В коридорах я чую голоси. Перевертні і маги ідуть на лекції. Я знову залажу в гроб тому що не можу терпіти біль від сонця. Зроби вампірів зроблені з спеціального дерева який не пропускає сонце.
Я вмостився всередині, торкнувшись пальцями внутрішніх стінок гробу. Вони були прохолодними, обробленими спеціальною смолою нічного дерева, яка наче вбирала біль і повертала мені частку сил. Я знову згадав ту кляту дівчину... Аврора.
Чим вона змогла мене так зачепити. Я не можу через неї даже заснути! Я злюся і це ще м'яко кажучи. Я закриваю очі і згадую ту вечірку...
Так я зміг заснути в прокинувся вже в ночі. Тепер можна починати день. Я виліз із гробу і вийшов із кімнати інші вампіри також виходять. Я з Максом ідемо в їдальню і беремо по стакану крові. Він мені щось розповідає, але я не слухаю:
—Джейн, ти пам'ятаєш, що сьогодні за лекції?
— Джейн, ти мене слухаєш?
Я дивлюся на Макса і п'ю кров.
— Так, слухаю. Не знаю мені байдуже, які сьогодні лекції якщо чесно.
До нас сіли інші вампіри, і ми почали спілкуватися. У нас є одна година до початку лекцій. У нас сьогодні тільки три лекції.
Перше мистецтво перетворення в людей —там вивчають як не видати себе і щоб темне не відрізнили від людини.
Друге етика крові —там розказують як правильно пити кров щоб не нашкодити людині.
І нарешті бій —там ми влаштовуємо бої. Це сама улюблена лекція більшості вампірів.