1 Розділ. Аврора

Цей день пройшов швидко. Зараз я разом з Настею одягаюсь на вечірку. Я нервую і боюсь, сподіваюся, що не зроблю чогось неправильного. А от Настя навпаки така рада що можна сказати - готова від радості стрибати. 

Я одягаю довгу атласну сукню білого кольору, а Настя - чорну коротку сукню. 

Коли ми приходимо на вечірку, Я втрачаю дар мови. Тут так голосно, що можна втратити свідомість. Я не люблю гучну музику. Не помітила, як Настя вже пішла танцювати, А я так і стою, як дурепа... Почервоніла від сорому, відійшла до якогось столика і намагалась себе заспокоїти. 

Через деякий час я все ж заспокоїлась, але це тривало недовго. Коли Джейн прийшов на вечірку, всі дівчата почали дивитись на нього, і я у тому числі. Пройшло кілька хвилин і я відвела погляд. Раптом помітила хлопця. Він вампір. Він дивиться на мене, я занервувала, навіть злякалася. Цей вампір був якийсь дивний: так на мене дивився, наче хотів випити усю мою кров. Я почала поглядом шукати Настю але її ніде не було потімки сказала собі :

А що ти чекала, Аврор? Вона дівчина, яка народжена для вечірок. Вона не буде сидіти біля тебе, як няня.

Я встала і вирушила піти, але шлях мені перегородив той самий вампір - високий блондин із голубими очима. Він нахилився і, усміхаючись, прошепоті мені на вухо 

-Привіт, красуне. Чому одна? Ти знаєш, що таким гарним дівчатам не можна самим ходити в такі місця? 

Я здивована подивилась на цього вампіра. Я - красуня? Він перший, хто так мене назвав... Я трохи почервоніла від сорому. 

-Чому?-питаю, як дурочка. 

Він посміхнувся і відійшов на крок. 

-Неважливо. Хочеш випити? 

Я дуже здивувалась через таку швидку зміну теми але відповіла: 

-Так.

Він пішов. Я озирнулася і побачила Джейна -він дивився на мене з холодна байдужістю. Я швидко відвела погляд. Він сидів і з групою вампіпів , серед яких було кілька вампір одна з них сиділа поруч із Джейном і гладила його коліно. Я дивилась на тих, хто танцював, і теж захотіла відчути це. Спочатку рухалась невпевнено, але з кожної хвилини більше вливалася у ритм. Музика проникала в тіло, і мені ставало так добре, наче я в ейфорії. Я зрозуміла що сьогодні той день, коли хочу все відкинути, забутися...

Коли підійшов той вампір із напоями, я перестала танцювати. Підійшла і запитала:

-Як тебе звати? Я вампірів погано знаю.

Він простягнув мені келих із коктейлем і посміхаючись сказав:

-Алекс. Якщо я не помиляюсь тебе звати Аврора, так? 

Я дуже здивувалася. У мене виникло безліч питань, але саме головне: звідки він знає моє ім'я? 

Він продовжив: 

- Якщо тебе хвилює, де я дізнався твоє ім'я, то від знайомих. Не хвилюйся. Пий, цей коктейль. Він дуже смачний. 

Я не поспішала пити. Підійшла ближче й сказала: 

-Зроби один ковток мого коктейлю. Будь ласка.

Він усміхнувся ще ширше і зробив ковток. Я почекала кілька хвилин і забрала в нього свій келих. 

Коли я зробила перший ковток, Я відчула щось дивне. У мене почала крутитися голова темніти в очах. Я подивилася на Алекса - він усміхався, йому було весело. Я встигла спитати лише одне: 

-Що це? - і світ перед очима розчинився у темряві...

Ось і закінчився першого розділу моєї книги. Мені буде дуже приємно дізнатися ваші враження!  Дякую всім, хто читає мою книгу і підтримує мене - для мене це дуже важливо. Буду старатися писати і викладати по одному розділу кожного дня.

Якщо вам подобається моя книга, пишіть коментарі і додавайте її в бібліотеку 💙 Мені неймовірно цікаво дізнатися, що ви думаєте про Аврору, - ваші думки надихають мене писати далі.