Розділ 7. Планування, драма та трохи сімейних травм...

—Монку та ти замахав, то ти приходиш в третій ночі, весь в помаді, то до ранку намагаєшя поєднати непоєднуване, то взагалі перетворюєш нашу каютку на якусь командну базу. - бурчав Хуго, дивлячись на проекцію симуляції на стіні, над якою уже з тиждень бився його однокімнатник, — скажи, навіщо ти притягнув ці всі ці проектори, і будуєш схему кількох систем однієї із фронтиру?

Астрогатор показав на мапу, а тоді на великий плаках із символом 7го флоту – Рисю, яку Монк повісив після відвідин одного із фан-шопів флотських.

—Я розумію, що ви там будете  не патрулювати, але ти уже тут будуєш цілу схему, чекай-чекай, там база, Монку, що це за хрінь?

Той позіхнув, так, що звело щелепу, вилаявся поки рухав нею аби привести в порядок, й відпивши какао із термоса, потупив кілька хвилин. Тоді помахав головою відганяючи сон.

— Це Хуго вирок для умовної республіки. Мені один знайомий скинув, деякі дані, то я перевіряю їх.. - Монк пройшов мимо невеликого дзеркала, й побачив своє небрите все із слідами втоми лице, із великим колами під очима, потягнув енергетика, - до речі вибач, що не попередив, зараз до нас прийде одна тактика, не лякайся її добре? І можеш мене не брати на кпини за гостю? 

Хуго тільки розвів руками, скорчив гримасу, важко зітхнув, а тоді кивнув та пішов в коридор, щоб подихати на балконі свіжим повітрям. 

Монк занурився у свою схему, й втонув у даними, все кидав й кидав у планшет нові дані, постійно лаявся, та знову все змінював. Двері рипнули, й він не обертаючись промовив:

—Хуго, може давай трішки приберемось все ж дівчина прийде?

— І на яку дівчину це ви чекаєте, - до нього мало не підскочила Джулія, міцно обняла, поцілувала, - так, а що це у тебе за армагедон?

Двері знову рипнули. Почувся єхидний голос.
- І я Харкеман питаю його про це. А він як псих мовчить. Все будує, рахує, вже два дні не спить все на енергетиках. Харкеман, заспокоюй свого хлопця, бо він скоро мене з розуму зведе., - як завжди пробурчав Хуго, - коли він ледве з твоїм голофото не спить.. 

Монк почервонів як буряк. Джулія, щасливо розсміялась. 

Вона оглянула проектори.

На сцені перед ними висвітлилася голограма—детальна карта кількох республік з Диких Світів поза межами Артану, у зоні відповідальності 7-го, 8-го та 9-го флотів. Бази, ремонтні майстерні, розрізнені точки оборони, зони впливу. Вся ця мережа нагадувала павутину, розкинуту між зоряними системами та покинутими секторами. Вона була нерівномірною, хаотичною, з безліччю знаків питання, які вказували на нестачу даних та невідомі статуси світів.

Монк клацнув проектором, й вивів  фрагмент карти який контрастував із загальним безладом.

На ньому були чітко нанесені патрульні маршрути, позначені ремонтні станції, розраховані коридори постачання. У порівнянні з рештою карти, що виглядала як неорганізований набір точок, цей сектор здавався ідеальною ділянкою, ніби взятою з іншої реальності.

Тоді перевів погляд на Джулію і кивнув на проекцію.

— Оціни це. Набитим оком флотської. З точки зору тактика.

Джулія нахилилася вперед, уважно вдивляючись у дані. Її пальці провели по панелі керування, збільшуючи масштаб та аналізуючи деталі.

— Дивно… — пробурмотіла вона. — ти де це взяв? Ще ж військовий план…Я б сказала як по книжці…якісний…

Дівчина провела рукою над проекцією, виділяючи рівні схеми розташування сил.

—Виглядає майже ідеально. Структуровано. Оптимізовано. Але це ж не мало б бути у відкритому доступі…..

 Перевела погляд на Монка.

—У що ти уже знову вліз?

Той усміхнувся краєм губ.

— А що ти скажеш, якщо я зараз увімкну іще ось цю схему?

Мов маг переключив проекцію, і Джулія ахнула.

Карта разюче змінилась. Тепер місць, що були чітко структуровані, стало значно більше. Вона підійшла ближче, натиснула на одну з точок — висвітилося: "Піратська база". Недалечко від бази була пустотна станція порт яка використовувалась для перевалки вантажів. Дівчина почала вивчати дані про рух кораблів який висвітився у довідковій інформації.

— Маршрути кораблів Домініону проходять тут постійно… — здивовано пробурмотіла вона.

Далі дівчина натиснула на сектор, позначений знаком питання. Висвітило "Теоретичне розміщення бази постачання. Даних про піратську активність немає".

Джулія провела пальцем по чіткій лінії, що йшла від цієї бази до точки на одному з найжвавіших гіпершляхів республіки.

"Зафіксоване вимкнення транспондерів 5% великих торгових кораблів Домініону."

Її погляд зупинився на червоній цятці на іншому боці мапи.

"Аномальне збільшення кількості транспондерів на 5%."

Джулія водила рукою між точками, звіряла маршрути, її обличчя ставало все похмурішим.

— Чорт… — вона почала лаятися, але замовкла, коли почула, як хтось тихо хропе.

Монк задрімав прямо за панеллю, знесилений після двох днів роботи.

Його розбудив ніжний поцілунок.

— Вставай, соня, — з усмішкою промовила Джулія. — Завантажив мене на дві години, а сам аж хропів.

Мов на виступі прокашлялась, а тоді відійшла в центр проекції, схрестила руки.

—Якщо б я планувала військову присутність у умовно ворожому регіоні, я б створила саме таку структуру. Але є прогалини… Щось не сходиться. Це поки що просто красива модель.

Хуго кашлянув.

— Видно, що ви не астрогатори, дітки. Чекайте, зараз дядько все вам налаштує.

Хлопець підійшов до панелі, почав змінювати деякі точки та маршрути, вносячи корективи.

Монк позіхнув.

— Я ще на годинку поспати?

— Монку, ми тут працюємо, а ти дрихнеш! — зі сміхом полоскотала його Джулія.

Хуго скривився, пробурмотів:

— Ми жили спокійно… Але ні, він привів сюди цю дику Харкеман. Де вона — там постріли рельсів, вибухи. О, вже карту вторгнення будуємо…

За годину, коли Монк і Джулія вже ледве стримували себе в межах пристойності, Хуго витер піт з чола й промовив: