Розділ 18

Чорна тріщина в небі розширювалася.
Вона нагадувала величезний розрив на полотні світу.
З неї виривалося темне світло.
— Усім залишатися в академії! — пролунав голос ректора.
Учні вибігали з коридорів.
Викладачі створювали захисні бар'єри.
Над вежами один за одним спалахували магічні щити.
Але Мія дивилася тільки в небо.
— Це Ереб?
Кайрен кивнув.
— Так.
Даріан став поруч із нею.
— Що б не сталося, ми триматимемося разом.
Мія подивилася на нього.
— Разом.
Аурокс заревів.
Над академією з'явилися десятки драконів.
Серед них був і дракон Кайрена — величезний темно-синій звір зі срібними рогами.
— Він називається Сайр? — запитала Мія.
Кайрен здивовано подивився на неї.
— Ти знаєш?
— Він сам сказав.
— Дракони рідко дозволяють чужим почути їхнє ім'я.
Аурокс тихо фиркнув, ніби ревнував.
Мія усміхнулася.
— Не хвилюйся. Ти все одно мій улюблений.
Дракон задоволено нахилив голову.
— Оце вже несправедливо, — пробурмотів Даріан.
— Що?
— Я теж хочу почути такі слова.
Мія засміялася.
— Ти не дракон.
— Це не відповідь.
Але їхня коротка розмова перервалася.
З тріщини в небі почали падати темні кристали.
Вони врізалися в землю навколо академії й утворили коло.
Кайрен різко зблід.
— Це погано.
— Що вони роблять? — запитала Нора.
— Створюють замок.
— Замок?
— Ереб не намагається пробитися всередину.
Кайрен подивився на Мію.
— Він не дає нам вийти.
Перший удар припав по захисному бар'єру.
Академія здригнулася.
Учні закричали.
Викладачі посилили щити.
Другий удар.
Третій.
На бар'єрі з'явилися тріщини.
— Він перевіряє нашу силу, — сказала Нора.
Мія відчула дивне поколювання в долоні.
Її чорне й біле світло почало проявлятися.
— Міє! — вигукнув Даріан.
— Я нічого не роблю!
— Я знаю!
У небі з'явився Ереб.
Він не атакував.
Просто стояв у центрі темної тріщини.
— Мія!
Його голос почув кожен у академії.
— Ти знаєш, чого я хочу.
Мія вийшла вперед.
— Я не відкрию ворота.
— Ти впевнена?
— Так.
— Тоді подивись.
Над подвір'ям виникла величезна магічна проекція.
Мія побачила два світи.
Світ ангелів.
Світ демонів.
Вони почали віддалятися один від одного.
Між ними виникла тріщина.
— Що це? — прошепотіла Ліра.
Ереб відповів:
— Світ руйнується.
Мія похитала головою.
— Ти брешеш.
— Невже?
Зображення змінилося.
Мія побачила Азаріеля.
Потім Ліліт.
Вони стояли по різні боки величезної брами.
Мія завмерла.
— Тату...
Азаріель дивився прямо на неї.
— Міє, не відкривай ворота.
Ліліт теж підняла голову.
— Що б він не показував тобі — не вір йому.
Проекція зникла.
Ереб мовчав.
Мія зрозуміла.
— Ти показав мені справжні спогади.
— Так.
— Але вирвав їх із контексту.
Ереб усміхнувся.
— Ти стаєш розумнішою.
Даріан підійшов ближче.
— Чого ти хочеш насправді?
Ереб подивився на нього.
— Твій брат знає.
Усі повернулися до Кайрена.
— Кайрен?
Той мовчав.
Мія подивилася на нього.
— Що ти приховуєш?
Кайрен заплющив очі.
— Я не хотів, щоб ти дізналася так.
— Дізналася що?
Він відкрив очі.
— Ворота вже одного разу відкривали.
Мія завмерла.
— Коли?
— До твого народження.
Нора різко підняла голову.
— Тоді як вони були закриті?
Кайрен подивився на Мію.
— Твої батьки заплатили за це дуже високу ціну.
Мія відчула холод.
— Яку?
Кайрен не відповів.
Ереб усміхнувся.
— Ось тепер ти близько до правди.
Мія стиснула кулаки.
— Ти хочеш, щоб я відкрила ворота.
— Так.
— Що за ними?
Ереб на мить замовк.
— Не смерть. Не руйнування.
Він подивився на неї.
— Твоя відповідь.
Мія нахмурилася.
— Що це означає?
— Відкрий ворота — і дізнаєшся, чому Азаріель та Ліліт так боялися твого народження.
Даріан різко сказав:
— Не слухай його.
Мія подивилася на нього.
— Я не збираюся.
Вона зробила крок уперед.
Її біле крило спалахнуло.
Потім чорне.
Між ними виникла срібна енергія.
— Ереб!
Темна постать підняла голову.
— Так?
— Ти хочеш, щоб я зробила вибір?
— Так.
— Тоді я вибираю сама.
Срібне світло вибухнуло навколо академії.
Кристали Ереба один за одним почали тріскатися.
Темна тріщина в небі здригнулася.
Ереб уперше перестав усміхатися.
— Ні...
Мія підняла руку.
— Я не відкриватиму ворота за твоїми правилами.
Срібна хвиля вдарила в небо.
Тріщина почала закриватися.
Ереб зник у темряві.
Але перед тим його голос пролунав востаннє:
— Тоді я покажу тобі правду без воріт.
Тріщина зникла.
На кілька секунд запанувала тиша.
А потім Кайрен тихо сказав:
— Міє...
— Що?
— Тепер він знає, що ти можеш чинити опір.
Даріан подивився на брата.
— І що тепер?
Кайрен подивився на небо.
— Тепер Ереб перестане грати.
А далеко за межами академії відкрилася ще одна тріщина.
І цього разу з неї вийшла не темрява.
А світло.