Розділ 27

— Ти не виступатимеш, — Ельва похитала головою.

— Ітар уже оголосив про мій номер, — Ксанта спішно натягала маску на обличчя. Її руки тремтіли. — Якщо я не вийду до глядачів, то ці двоє зрозуміють, що знайшли мене.

— А так не зрозуміють? — Ворожка підвищила голос. Але він все одно тонув у оваціях, які отримував зараз Дерік від глядачів.

Ніль опинилась поряд. Вона йшла, щоб підбадьорити Приборкувачку, сказати кілька добрих слів. Але побачила переляк на обличчі дівчини. І хвилювання в очах Ельви. Лучниця почула лише уривок їхньої суперечки. Але все зрозуміла.

— Ітар! — Ніль знайшла поглядом усміхненого глашата. Він стояв біля лаштунків з іншого боку, готувався замінити Фокусника на сцені та оголосити про неймовірний номер одразу з двома артистками. — Зміна планів! Ще один смертельний номер від мене!

Ітар почув. Нахмурився.

Його погляд упав на тих, хто зібрався біля виходу на сцену. Начебто намагаючись знайти пояснення такому рішенню. З його погляду все було просто чудово. Що могло статися такого, що Ніль вирішила ще раз вийти на смертельний номер, який терпіти не могла?

— Ні, тобі треба бігти, — Ельва спіймала двоєдушницю за руки. В очах ворожки читався переляк. — Їдь до столиці. Вони навіть не подумають, що ти вибереш саме цей шлях. Знайди мою знайому.

— І підставити цим «Бродяг»? — скинула брови Ксанта, перебивши стару. — Ні. Вони не знають, як виглядає моя друга душа. Вони не зрозуміють, що це я, бо я не буду в трансі. Це шанс позбутися їх.

Ніль прошмигнула повз них на сцену після того, як Ітар оголосив ще один смертельний номер. А поряд з Ксантою виріс почервонілий і усміхнений Дерік. Фокусник ще не розумів, чому за лаштунками починала піднімати голову паніка. Але варто було йому почути, як тремтить голос двоєдушниці, його посмішка зникла, а руки самі знайшли плечі дівчини і обійняли.

Ксанта здригнулася, коли Дерік опинився у неї за спиною, обіймаючи в оберігаючому жесті.

— Що потрібно робити? — його голос пролунав рівно і спокійно. — Тебе знайшли?

— Так, — вона сіпнулася, кинула на нього погляд через плече.

— Вона не повинна виходити на сцену, — вперто повторила Ельва. — Ми маємо її захистити.

— Ви мене й так захистили, — хитнула головою Ксанта. Вона розуміла, що вона зараз не має права на помилку. Вона не може дозволити короні здогадатися, що цирк все знав і приховував її. І якщо вона зараз втече — це тільки вкаже на їхню провину. Тому що «Бродягам» доведеться вигадати, як пояснити глядачам відсутність Приборкувачки.

— Який у тебе план? — Фокусник трохи стиснув пальці на її плечах.

— Вони відчують магію, — промимрила Ксанта, заламуючи руки. Час спливав. Смертельний номер Ніль незабаром закінчиться. — І другу душу можуть відчути. Але й піти я не можу. Що ж робити?

— Виступи, — сухо промовив Дерік, а Ельва невдоволено пирхнула. — Подивися на їхню реакцію з перших рядів. І, якщо все погано, біжи.

— Але… — вона обернулася, дивлячись у вічі юнакові, поруч з котрим їй було затишно. З котрим вона могла обговорити будь-що, хоч і не завжди була до цього готова. З котрим збиралася завтра прогулятися до його улюбленого місця у Паяті. — Але тоді вони зрозуміють, що ви все знали.

— Ксанто, цей цирк завжди допомагав двоєдушникам, — промовив Фокусник, розвернувши дівчину до себе обличчям і зазирнувши їй у вічі. — Чи то вигнанці, чи втікачі. Чи то ті, на кого чомусь полює корона.

Двоєдушниця здригнулася від звучання його голосу. Не змогла знайти слів, щоби відповісти.

— Пізно щось вигадувати, — сказав він так твердо, що навіть Ельва здивувалась. — Ти або виступаєш, або біжиш прямо зараз. Ми підтримаємо будь-яке твоє рішення.

Ксанта кинула зацькований погляд на ворожку, яка все ще стояла поряд. Наче сподівалася, що та зможе передбачити майбутнє прямо зараз і дати правильну відповідь на не озвучене питання.

— Якщо вирішиш тікати, — за мить вимовила Ельва. — У столиці знайди ту, що озивається на ім'я Аїда. Вона моя боржниця. Вона допоможе.

Ксанта лише кивнула. Вона сподівалася, що ця інформація їй не знадобиться. Що вона зможе надурити Ренріка з Лейєм.

Жодної магії. Лише друга душа. Маска на обличчі. Посивіле волосся. Вони можуть її не впізнати. Це шанс.

— Ітар! — Двоєдушниця знайшла поглядом чоловіка. — Я не зможу підтримати Пташку.

Той тільки кивнув і щось шепнув Малівіці. Після чого широко посміхнувся і зробив крок за лаштунки, оголошуючи виступ акробатки.

Ксанта кусала губи, відраховуючи удари серця до моменту…

— Наша Приборкувачка!

…поки голос Ітара не оголосив про початок її номера.

Вона зробила крок, натягнуто посміхаючись. Слідом за нею на круглу арену ступив чорний кінь. Саме його очима двоєдушниця поглянула на тих, хто знайшов її.

Ренріка та Лейя.

Колись вона могла назвати їх друзями. Колись вона думала, що Ренрік їй навіть подобається.

А зараз же… Зараз вони навіть самі на себе були не схожі. Наче тіні себе колишніх. Бліді, з темними кругами під очима, наче тяжко хворі. Але цей хижий блиск в очах близнюків. Ця сила, яка відчувалася навіть зі сцени.