– А чому Скаженого Близнюка? – здивувалася Деніза.
– Таке прізвисько було в цього паскудника, коли він тут навчався. А в його брата Тихий Близнюк. Ох, і намучився колишній ректор з цим Скаженим! Постійні дуелі, скандали з дівчатами та їхніми шанувальниками. Тож на заслужений відпочинок старий пішов з радістю, – хмикнув Іан. – Тепер на морському узбережжі онуків няньчить. А ми тут з вами, телепнями, продовжуємо возитися, – він тяжко зітхнув. – Ну гаразд, щось я відволікся, – схаменувся чоловік, дивлячись на наші зацікавлені через такі подробиці обличчя. – Бойові конструкти, кажете? Ну, «шип» якраз є одним з таких. Найпростіший з першорангових. Якщо ти добре ним володієш, студентко... е-е... як там тебе?
– Деніза Рейлі, – підказала пампушка.
А я зазначила, що Іан Лоурі навіть не спромігся провести нормальне знайомство з нами. Схоже, вирішив, що дізнаватиметься імена в міру того, як ми його зацікавимо.
– Ага, Деніза, значить. Так от, якщо тебе воно влаштовує, можеш теж забиратися.
– А можна все ж таки і щось нове вивчити? – не погодилася дівчина.
Вона ревниво на мене покосилася. Мабуть, не хоче, щоб я була нарівні з нею. Бажає мати хоч якусь перевагу.
– Можна, чому ж ні? – знизав плечима чоловік. – Вам час витрачати на всілякі дурниці, не мені. Отже, на бойові конструкти природна магія не те щоб сильна. Але дещо з натяжкою можна до них віднести. Хоча вам розумніше було б вивчити щось захисне, якщо вже вирішили потикатися до Підземелля.
– Це не ми вирішили, – нагадала я.
– Суті це не змінює, – уїдливо сказав він. – Так от, «природний щит» – найпростіший конструкт з-поміж захисних. Споруджуєте перед собою невеликий магічний щит і орудуєте ним, як звичайним, доки не розвіється. З плюсів – він довговічніший, ніж більш досконалий захист. З мінусів – прикриває лише окремі ділянки тіла. Трохи відволічетеся – і не допоможе. Якщо хочете бути захищені повністю, є «дерев’яна шкіра». На першому ранзі квола, звісно. Але поки є енергія в джерелі або накопичувачі, так-сяк захистить.
У міру пояснення наставник ще й демонстрував зазначені конструкти. Причому робив це дуже швидко. Хоч би що він говорив про марність цих речей для природника, сам володів ними віртуозно. Тож варто було замислитися.
– З бойових «шип», про який говорила Деніза, – на руці Іана з’явився невеликий загострений кілок.
Навіть не уявляю, кого цим можна вбити. Хіба що якщо в око влучиш. Або приспати увагу ним можна і виграти собі час. Загалом, «шип» не вразив. Помітивши мій скептичний погляд, Іан підморгнув.
– Так, слабенький конструкт. Хоча якщо знати больові точки, а в супротивника буде поганий захист, може й згодитися.
Я стрепенулася.
– Больові точки? А ви їх нам покажете?
– Це до Скаженого Близнюка, – відмахнувся природник. – Він вас на боївку натаскуватиме. Або почитай підручник для цілителів. Там теж можна багато чого корисного взяти. Хоча, звісно, в основному написано, як лікувати, а не калічити. Хоча я і досі не розумію, чому нас, природників, не прирівняли до цих чистунів. Вирощували б собі рослинки, зілля варили і робили корисну справу. Так ні, треба з нас зробити горе-вояків, яких змете перший же вогневик! – він хмикнув.
– Зілля? – не вірячи власній удачі, перепитала я. – Ми теж будемо вчитися їх виготовляти?
– Звичайно, – навіть здивувався Іан. – А хто, по-вашому, готує їх для Академії? Звісно, ті, що складніші, вам, недолугим, не довіриш. Але прості чому б і ні? Самі їх споживаєте, самі й готуйте. Нам тільки залишиться потім додати секретний інгредієнт до деяких зіллів. Все ж таки повний рецепт не має піти на сторону. І так, – додав він, – якщо принесете потрібні компоненти з Лаграського лісу, можете безплатно брати частину зіллів. Там уже як домовитеся з Тхемме і його посіпаками, скільки і по чому. Або з того, що вийде, коли варитимете зілля на практичних заняттях, зможете собі урвати якусь частину. Якщо, звісно, не переведете більше інгредієнтів, ніж зробите корисного.
А ось це просто чудова новина!
– І коли ми почнемо вивчати зіллєваріння? – з надією запитала я.
– Наступного тижня вам поставили перше заняття. Але одразу вам ніхто працювати з дорогими інгредієнтами не довірить. Хіба що самі добудете, – попередив він, чим змусив серйозно замислитися.
До нагальних знань, які необхідно вивчити найближчим часом, схоже, додається і зіллєваріння. Треба вивчити основи хоча б за підручником, щоб на заняття прийти більш-менш підготовленою. Щось мені підказувало, що якщо вдасться справити враження своїми знаннями на Іара Лоурі, він дозволить мені більше, ніж іншим. А з цим наставником варто дружити, тут навіть сумнівів не виникає! Попри вдавану лінькуватість і небажання нас навчати, поради він дає дуже слушні. І поки що придивляється до нас. Витрачати час на тих, хто не зацікавлений у здобуванні знань, він не хоче принципово. А ось якщо показати, що в тебе є потенціал, усе може змінитися.
– Гаразд, повернемося до бойових конструктів, – перервав мої роздуми голос природника. – Є ще «гнучка лоза». Її можна використовувати як батіг. Б’є досить боляче, якщо навчитися з нею вправлятися. Потихеньку збиває захист. Але знову ж таки, все залежить від розміру вашого джерела. Чим воно більше, тим довше протримається «гнучка лоза».