Глава 21.2

– Так, дивіться, дітлахи, – оголосив Іан Лоурі, провівши нас до якоїсь грядки з висадженими паростками. – Ось на сьогодні ваша ділянка. Ці рослини треба підживити природною магією. І не шкодуйте резерву. Чим більше ви ним користуєтеся, тим швидше він зростатиме. До речі, вам накопичувачі видали?

Ми ствердно кивнули.

– Тоді ще раджу в будь-яку вільну хвилину їх заповнювати, а потім використовувати в оранжереї.

– А ви хіба не будете вчити нас якихось конструктів? – наважився запитати Вінсен.

– А підручники вам на що? – пробурчав Іан.

Але у відповідь на наші похмурі погляди здався.

– Гаразд, ходімо до навчальної кімнати.

Ми пройшли до сусіднього приміщення, де було щось на кшталт невеликого класу для занять. Кілька парт, стіл для наставника і дошка. Уздовж стін шафи, завалені якимись навчальними посібниками. Видно було, що наставник не надто любить проводити тут час, надаючи перевагу оранжереї.

– Сідайте, книжкові хробаки, – обізвав він нас, сам влаштовуючись за викладацьким столом. – Ні, щоб що-небудь корисне зробити, вони всілякими дурницями хочуть займатися! – продовжував він бурчати.

– Наставник Мінгар сказав, що ми до п’ятниці маємо вивчити хоча б один бойовий конструкт, – вирішила я розкрити наші нагальні потреби. – Він нас поведе до Підземелля.

Деніза згідно кивнула. Іан розширив очі, а потім уїдливо сказав:

– То чого мені тоді на вас узагалі час витрачати? Ви ж смертники. І хто з вас входить до його нещасної групи?

Ми з пухкенькою ображено засопіли.

– Зрозумів, – вистачило цього природнику. – Ви двоє. Поки що почекайте. Зараз я з нормальними студентами поспілкуюся.

Трійця з групи Дейни подивилася на нас зі співчуттям і погано прихованим полегшенням. Мовляв, як добре, що не нам дістався ваш куратор-звір!

– Вам я дам більш потрібний для природників конструкт. «Посилений ріст» називається. Порівняно з підживленням рослин сирою силою діє втричі ефективніше. І дозволяє економніше витрачати магічну енергію. Якщо не будете лінуватися, ваше джерело почне зростати як на дріжджах. Ще раджу придбати Зілля Розвитку магії. Тоді й зовсім стрибнете до кінця місяця на кілька щаблів.

– Щаблів? – запитала одна з дівчат.

– Ну, для спрощення розуміння ми так називаємо розмір стандартного джерела першого рангу. Адже вам уже говорили, що до другого рангу джерело має зрости вдесятеро?

– Так, – розрізненим хором відгукнулися ми.

– Так от, збільшення, що дорівнює одному джерелу, ми називаємо щаблем. Так зрозуміліше?

– Тобто, резерв у нас може збільшитися втричі до кінця місяця? – з захопленням вигукнула все та ж дівчина.

Здається, її звуть Беттіна, якщо не помиляюся. Симпатична брюнетка, з кирпатим носиком і пухкими губами. Аристократка, але не з впливових.

– Якщо будете ще й Зілля Розвитку магії регулярно використовувати, то так, – ліниво кивнув Іан. – І тоді вже вам вистачить розміру джерела на те, щоб повноцінно використовувати бойові конструкти. Не розумію, навіщо поспішати з цим, – він покосився на нас з Денізою. – Зараз вам вистачить резерву лише на одноразове застосування конструкта. Хіба що наповнювачем скористаєтеся. Але і так поки ви будете споруджувати не доведений до автоматизму конструкт, монстри Підземелля вас не тільки прожувати встигнуть, а й частково перетравити.

Деніза голосно зглитнула.

– То що, може, одразу на корм нашим рослинам підете, га? Усе більше користі буде! – закінчив він черговим чорним жартом.

– Ні, дякую, ми все-таки ризикнемо, – за нас обох відповіла я.

– Раджу все-таки занотувати і конструкт «посиленого росту», – порадив Іан. – Утім, як хочете.

Він піднявся з місця і підійшов до однієї з шаф. Покопався в ній, а потім витягнув великий плакат. Його й прикріпив до дошки. На плакаті була намальована схема з різних геометричних фігур, переплетених у химерному порядку. Складною вона не була. Принаймні для мене. Я і не такі встигла вивчити у своєму світі. Деніза і Беттіна теж не виглядали здивованими. Усе-таки аристократки. Чогось їх та вчили.

А ось простолюдини виглядали збентеженими.

– Замалюйте це у свої блокноти, – порадив наставник. – Або, якщо ліньки, запам’ятовуйте. Ваші проблеми.

Зрозуміло, всі одразу ж зашелестіли блокнотами. Тільки Беттіна демонстративно сиділа нерухомо.

– Я вже знаю цей конструкт.

– О, чудово! – пожвавився Іан. – Хоч хтось не безнадійний!

– А бойове ти щось знаєш? – запитала в неї Деніза.

– Ні, – зніяковіла дівчина. – Батьки говорили, що корисніше засвоїти те, що важливіше для природників. А в Академії навчать решті. От я й засвоїла.

– І на якому ти щаблі? – запитала вже я. – Далеко до другого рангу?

– Я вже до середини третього щабля дійшла, – скромно потупилася вона.

Хоча скромність була явно вдаваною. Беттіна вочевидь насолоджувалася виразом наших облич. Іан же подивився на неї з новим інтересом.