Глава 19.1

ГЛАВА 19

– Що в нас далі за розкладом? – запитала я в Брінни, коли, нарешті, пролунав сигнал про закінчення заняття. – Треба б переписати його в тебе. А то до Лерона чи когось іще з моєї групи звертатися не хочеться.

– Можна подивитися список занять на стіні біля приймальні, – підказав Шейлар. – Його там вивішують. Ще й розписують, де проходять індивідуальні заняття з різних типів магії.

– Гарна ідея! – зраділа я.

Треба буде туди навідатися, коли випаде вільна хвилинка.

– Але зараз у нас «Бойова підготовка», – просвітила мене руда. – Треба йти перевдягатися і на полігон. Перерва – півгодини. Тож маємо встигнути.

Звістка не порадувала. Особливо з урахуванням того, що Джуліан, напевно, ще не оговтався після недавнього інциденту. Буде злий як ведмідь-шатун. А постраждаємо ми – його студенти. Я зітхнула. Він і так не вирізняється доброзичливістю, а тут ще принцеса його розлютила. І, мабуть, розбурхала незагоєні рани.

Ми попрямували до гуртожитку, по дорозі перемовляючись про різні дрібниці. Причому в процесі з’ясувалося, що «Бойова підготовка» у нас щодня, що по-справжньому жахнуло. Це тіло взагалі витримає такі навантаження?! Я навіть не впевнена, що моє колишнє витримало б. А зараз і поготів...

Настрій ще більше зіпсувався, коли довелося залишити друзів і приєднатися до дівчат моєї групи. Ті якраз перевдягалися в жіночій спальні, і обстановка тут була напружена. Але, як не дивно, гнів головних скандалістів був спрямований цього разу не на мене.

– Ваша високість, – процідила Елізабет, нависнувши над принцесою, яка сиділа на своєму ліжку й натягувала тренувальне взуття. – Пробачте, звісно, за зухвалість, але ви не повинні були так розмовляти з нашим куратором.

– З ким і як розмовляти, я буду вирішувати сама! – Іллара випросталася і якось примудрилася, навіть сидячи, подивитися на білявку, що височіла над нею, зверху-вниз. – Не вам мені робити зауваження, графине!

Вона особливо підкреслила звернення, натякаючи на різницю в статусі.

– Тут ми в одному становищі! – нагадала Елізабет. – А ще ви маєте поважати нашого наставника. Вже не кажучи про те, що він справжній герой і не заслужив таких ваших коментарів!

– Для вас він герой, а для мого народу – злочинець! – процідила Іллара.

– Але ви тепер живете серед нас! – підкреслено офіційно сказала білявка. – Маєте стати дружиною нашого наслідного принца. Тож мусите переглянути свою думку на деякі речі.

– А чи не забагато ти на себе береш?! – не витримала принцеса і піднялася на ноги. – Ти хоч усвідомлюєш, з ким настільки зухвало розмовляєш?

Тепер вони стояли одна навпроти одної, і жодна не бажала відвести погляд першою. Я ж, користуючись моментом, непомітно пробралася до своєї шафки і почала перевдягатися. Усі були надто зайняті конфліктом, щоб ще й на мою скромну персону звертати увагу. 

– Зараз для мене має значення лише те, що ви образили гідного в усьому вайдарського аристократа! – підняла голову Елізабет. – І те, як ви відгукувалися про наших воїнів, теж неприпустимо.

– Тільки не кажи, що тебе насправді хвилює та чернь, про яку йшлося! – презирливо кинула принцеса. – Хочеш вислужитися перед вашим Кривавим Генералом, чи не так? Щоб він звернув на тебе увагу?

– У нас його називають Золотим Генералом! – вирішила вставити слово і Хейзел.

Але обидві сперечальниці її проігнорували.

– А навіть якщо так?! – криво всміхнулася Елізабет. – Він цього гідний! А якщо ви думаєте, що королівська сім’я стане на ваш бік, то сильно помиляєтеся. Ви тут фактично заручниця. Вас віддали на знак того, що неухильно дотримуватимуться мирних угод. Не більше. І щоб завоювати повагу місцевих аристократів, вам доведеться постаратися. Особливо з таким ставленням!

Я мимоволі захопилася. За всієї моєї неприязні до Елізабет, вона поводилася дуже сміливо, говорячи таке тій, хто в майбутньому стане королевою цієї країни. Чи справді розраховує окільцювати Джуліана і сховатися за його спиною від можливих наслідків? І наскільки, цікаво, великі її шанси?

– Будь ласка, не треба сваритися! – вирішила виступити в ролі миротворця Мілена Сойн. – Елізабет, у тебе був нелегкий день. Але, будь ласка, прояви розсудливість. Ти ж і справді розмовляєш з принцесою. Розумію, ти захоплюєшся Джуліаном Мінгаром, але...

– Краще помовч! – білявка невдоволено блимнула на неї очима. – Він стане моїм майбутнім чоловіком, зрозуміло?! А я нікому не дозволю так відгукуватися про того, кого вважаю своїм!

Іллара хмикнула, демонструючи скепсис на її заяву. Та й погляди інших дівчат були доволі красномовні. Елізабет же ще сильніше завелася через це і з запалом вигукнула:

– Король Айден сам говорив моєму батькові, що час одружити Джуліана. Щоб став розсудливим і перестав влипати в неприємності через жінок. І натякав, що моя кандидатура на цю роль цілком підійде.

– А сам Джуліан що думає з цього приводу? – вражена її заявою, з придихом запитала Деніза – аристократка-природниця, повненька і чимось схожа на порося. 

– Ще не знаю, – широко посміхнулася білявка, трохи відтанувши через реакцію навколишніх. – Але в мене буде достатньо часу, щоб переконати Джуліана, що я й справді чудово підійду на роль його дружини.