Глава 8.2

Та ще ця дівчина з голови не йде! Щось у ній усе ж таки його зачепило. Хоча під час першої зустрічі йому здавалося, що це лише швидкоплинне знайомство. Аж надто Анна не була схожа на тих жінок, з якими він волів проводити час.

Мова навіть не про жебрацький одяг і непрезентабельний зовнішній вигляд. Дівчина була надмірно скромна та скута. Боялася зайвий раз навіть очі підняти того вечора.

У ліжку теж затискалася і, здавалося, мріяла лише про одне – нехай усе якнайскоріше закінчиться. Але коли Джуліан зрозумів, що вона невинна, усе стало на свої місця.

Зазвичай він уникав невинних дівчат. Надто багато в них виникає невиправданих очікувань. А Джуліан не любив почуватися мерзотником. Не хотів цього відчувати й зараз. Може, тому й продемонстрував надлишкову глузливість, коли дізнався причину її вчинку. Та й уражене самолюбство далося взнаки. Уперше хтось шукав його уваги лише через те, що переплутав з братом.

Потім же справа і зовсім обернулася найнесподіванішим чином. Дівчина впала зі сходів і постраждала. Джуліану довелося спішно викликати Кайлена за допомогою «магічного вісника» і намагатися виправити ситуацію.

По суті, він допоміг дівчині домогтися бажаного, і міг би з чистим сумлінням самоусунутися. Але Джуліан несподівано для себе не зміг цього зробити.

Щось в Анні змінилося після падіння. І це викликало додатковий інтерес. Ще в той момент, коли він зазирнув їй у вічі, що відкрилися після втрати свідомості. Вони змінилися. Колір став більш насиченим, набув яскравого сріблястого відтінку. І погляд став інший.

Раніше Анна уникала прямо дивитися йому в очі. Виглядала як перелякане звірятко, що будь-якої миті очікує удару чи нападу. Тепер же на нього наче дивилася інша людина. Погляд пронизливий, оцінювальний, упевнений.

Та й те, як вона поводилася потім... Не виправдовувалася, не плакала, чого можна було очікувати від дівчини, яка потрапила в таке становище. Вона немовби вичікувала й вивчала обстановку. Прораховувала, як краще вчинити. Прийняла пропозицію брата зі стриманою гідністю, а не засипала його приниженими словами подяки. Так, ніби звикла отримувати від життя все, що їй потрібно, і сприймала це як належне.

В одну мить забита сільська дівчина перетворилася на аристократку-інкогніто, яка опинилася в скрутній ситуації!

А ще Джуліан ловив себе на тому, що не може відвести погляд від її витонченого обличчя і величезних сріблясто-сірих очей, що світилися якимось внутрішнім вогнем.

Може, позначився шок після пережитого, тим і пояснюються зміни в Анні? Він не міг знайти відповідь на це запитання. Але несподівано зрозумів, що хотів би це зробити. Тому і запропонував варіант, вигідний для них обох. Кожен отримав би те, що йому потрібно. Він – близьке спілкування з дівчиною, яка його зацікавила. Вона – заступництво і вирішення своїх проблем.

Реакція Анни здивувала і роздратувала. Багато хто за таку пропозицію з його боку вхопився б без роздумів. Вона ж відмовила. Причому з таким виглядом, наче він її образив. Знову повелася як аристократка. До того ж вихована в суворих традиціях.

Та що собі дозволяє це сільське дівчисько?! Відмовляти йому? Найзавиднішому холостяку Вайдара? Тому, про кого мріють навіть жінки королівської крові! Вона ж дивилася на нього так, немовби він мерзенна комаха біля її ніг. У нього просто слів не було.

Дріб’язкове бажання якось покарати дівчисько Джуліан придушив практично відразу. Він не з тих, хто воює з жінками. Але подивитися зі сторони, як вона пошкодує про свою самовпевненість, кортіло сильно.

Причому така можливість видалася швидше, ніж Джуліан міг собі уявити. Уже вранці до таверни, де вони снідали, заявилися вітчим і так званий наречений Анни.

Спочатку Джуліан збирався непогано розважитися, спостерігаючи за тим, як дівчина стане розбиратися з проблемою, що раптом виникла на її шляху. Звичайно, якщо вона попросить заступитися за неї, він зробить це. Але до того побуде стороннім спостерігачем.

І все ж таки Джуліан не стримався. Аж надто нахабно і грубо поводилися ці простолюдини. А він зловив себе на тому, що злиться від думки про те, що вони можуть домогтися бажаного і змусити Анну вийти заміж за такого нікчему. І він втрутився.

Причому вона навіть не спромоглася йому подякувати за допомогу. Замість цього знову образила!

З цього моменту Джуліан остаточно вирішив викреслити дівчисько зі свого життя. Довезе до Академії, супроводить до брата і на цьому все. Він не звик принижуватися перед жінками. А тим паче терпіти відверту зневагу з їхнього боку! Ця ж нахабна простолюдинка, схоже, ставиться до нього саме так.

Ні, нехай далі живе сама по собі! Він же легко відшукає більш зговірливу дівчину, яка погодиться на всі його умови.

У Дріннері Джуліан збирався пробути ще кілька тижнів. Поспілкуватися з братом і друзями юності, з якими давно не бачився. З Дейною та Тхемме, які залишилися працювати в Академії Лаграса, де вони всі разом колись навчалися. Можна зібратися вчотирьох. Пригадати старі добрі часи.

Дейна, до речі, теж цілком непоганий варіант, щоб весело провести час. Якщо, звісно, її закоханість у Кайлена зійшла нанівець. Той ніколи не сприймав її як жінку, коли вона намагалася привернути його увагу. Джуліан же ніколи не відбивав дівчат у тих, кого вважав близькими. Навіть якщо Кайлен – черствий сухар, який тільки умовно міг вважатися хлопцем Дейни. Але якщо вони перестали навіть потенційно вважатися парою, він свого не проґавить. Дейна – гаряча штучка! І одна з небагатьох, хто не прагнув стрибнути в його ліжко в минулому. Тоді це навіть трохи зачіпало його чоловічу гордість. Але заради брата він змирився. Зараз же все може змінитися. Та й осад після знайомства з сіроокою гордячкою треба чимось перебити.