ГЛАВА 5: НЕБЕЗПЕЧНА СТИХІЯ

Олівія дивилася на кристал, що ще мерехтів червоним полум’ям. Її серце калатало. Магія вогню? Вона навіть не могла уявити, що володіє такою силою. 
— Вогонь — найпотужніша і найнебезпечніша стихія, — сказав професор Даріус, спостерігаючи за нею. — Він може створювати і руйнувати. Навчитися контролювати його складніше, ніж інші стихії. 
Дівчина проковтнула клубок у горлі. 
— А якщо… якщо я не зможу? 
Даріус поглянув на неї серйозно, його світло-сірі очі стали ще холоднішими. 
— Ти зможеш. Інакше вогонь ніколи б не обрав тебе. 
Перший урок був виснажливим. Учнів навчали викликати енергію своєї стихії та спрямовувати її в прості заклинання. Олівія бачила, як хтось легко піднімав у повітря краплі води, хтось здіймав вітер, а деякі могли змусити землю під їхніми ногами злегка тремтіти. 
Коли настала її черга, професор попросив: 
— Спробуй запалити ось цей смолоскип. 
Вона зосередилася, витягнула руку вперед і уявила, як у ній розгорається тепло. Спершу нічого не сталося, але потім пальці осяяло яскраве полум’я. 
— Молодець! Тепер спрямовуй силу… 
Але щось пішло не так. Полум’я стало розростатися, вириватися з-під контролю. Вогняний язик зметнувся вгору, зачепивши дерев’яну конструкцію. 
— Олівія, зупинись! — крикнув Леон. 
Вона намагалася, але не знала як. Полум’я вирвалося далі. 
Раптом Леон ступив уперед і простягнув руку. Навколо Олівії повітря похолоднішало, і за секунду вогонь згас, немов його й не було. 
Вона тяжко дихала, серце калатало від страху. 
— Ти добре впоралася, — сказав професор Даріус. — Просто тобі потрібно більше тренувань. 
Олівія зніяковіло подивилася на Леона. 
— Дякую… 
— Не хвилюйся, — відповів він. — У тебе все вийде. 
Вона ще не знала, що її здібності — ключ до майбутньої битви. І що хтось у тіні вже стежить за нею… 

Олівія, Леон і Міранда йшли широким коридором магічної академії, прямуючи до їдальні. Повітря було наповнене апетитними ароматами – свіжа випічка, пряні трави та щось, що пахло солодкими фруктами. 
Їдальня Академії була просторою, зі стелями, що піднімалися високо, мов у храмі. Довгі столи стояли рядами, вкриті світлими лляними скатертинами. У повітрі ширяли магічні кулі, що освітлювали приміщення м’яким золотавим світлом. Над буфетом левітували таблички з назвами страв. 
Олівія з підозрою оглянула великий казан із чимось густим і паруючим, що стояв у центрі столу з гарячими стравами. 
— Що це? — з недовірою запитала вона. 
— Тушковане м’ясо з корінням меліси, — відповіла кухарка, літня жінка в чистому білому фартусі. 
Леон подався вперед і з усмішкою зачерпнув ложку страви: 
— Ну, звучить цікаво. 
— А звучить так, ніби я засну після першого ж шматка, — пробурчала Олівія, обираючи собі запечену курку зі спеціями. 
Вони всілися за стіл біля вікна, де було видно величезний двір Академії. Над замком ширяли фамільяри, а на спеціальних аренах старшокурсники відпрацьовували закляття. 
— Отже, — почав Леон, перемішуючи в тарілці тушковане м’ясо, — як думаєте, сьогоднішній урок із професором Даріусом пройшов успішно? 
— Якби успішно, ми б зараз не сиділи тут голодні, а святкували перемогу, — зітхнула Олівія. 
— Ми хоча б не спалили аудиторію, — пожартувала Міранда. 
Олівія пирхнула: 
— Це поки що. 
Леон засміявся, і вони продовжили трапезу, поки в їдальню не увійшов старшокурсник у чорній мантії. Його супроводжувало кілька студентів із різних факультетів. 
— Це Даміан, — пошепки сказала Міранда. — Один із найсильніших студентів. 
— Він викладає якісь предмети? — запитала Олівія. 
— Ні, але він допомагає професорам. Кажуть, що його сім’я має давні зв’язки з Академією. 
Олівія перевела погляд на розклад занять, що був закріплений на стіні їдальні: 
— Арканічна алхімія — кабінет 7 — Захисні бар'єри — навчальна зала 3 — Тіньова магія — кабінет 12 — Історія магії — головна лекційна зала — Бойове мистецтво — внутрішній двір 

— Ого, нас чекає цікавий день, — сказала вона. 
Пообідавши, друзі розійшлися по кімнатах. Дівчата попрямували до свого гуртожитку, а Леон провів їх до дверей, перш ніж повернутися у свою кімнату. Олівія відчула втому, але в той же час її наповнювало передчуття. Змінивши книги дівчина побігла на наступне заняття перед тим зустрівшись з друзями.