Епілог

Я зайшла в аудиторію, за партами сидять студенти першокурсники. Це мій перший рік у академії на посаді викладачки. Лев теж викладає в академії викладачем захисту за допомогою блискавки. 

- Добрий день, мене звуть Лілія Степанівна, я буду викладати у вас предмет водний захист. У нас буде багато практики на вулиці. 

Я дуже хвилювалася, але пару провела успішно. 

Мілана і Артем працювали теж там, де й планували, а Уляна приєдналася до асоціації ясновидців і тепер живе за містом, ми з нею бачимося найрідше. 

Я згадую, що випускний ми святкували дуже скромно учотирьох. 

Ми так і живемо у будинку, який нам подарували батьки Лева. 

Я вийшла із аудиторії й побачила Лева, ми обнялися, раптом перед нами з'явилися Уляна і Сніжана. 

- А ось і наше закохане подружжя. Я хочу сказати вам щось важливе: скоро ваші сім'я поповниться ще на двох маленьких людей, - сказала Уляна і тепло посміхнулася. 

- А хто це буде хлопчики чи дівчатка? - запитала я.

- Це будуть хлопчик і дівчинка, - відповіла Уляна. 

- А якими здібностями вони будуть володіти? - запитав Лев.

- Хай це буде для вас сюрпризом, - відповіла Уляна. 

- Все, потрібно залишити наших щасливих і закоханих самих, хай усвідомлять новину, - сказала Сніжана, узяла Уляну за руку і вони телепортувалися, а ми взялися за руки і пішли додому. У цей момент ми були дуже щасливі. Нам хотілося сміятися від щастя і ми це робили. Цей сонячний день став найщасливішим для нас у житті.