Весілля

Я і Лев сидимо на лавочці у саду, ми обнялися. До Дощового місяця залишилося ще два місяці.

- Лілю, кохана, Влад із Сніжаною і Артем та Мілана одружилися, а давай і ми з тобою одружимося. Уяви, усі адепти академії будуть святкувати наше весілля, а також твої й мої родичі. А після весілля ми переселимося у будиночок для одружених адептів академії. Я уже знаю, у який можна поселитися, між будинками Сніжани й Влада та Артема й Мілани є вільний.

- Знаєш, а я згодна, якщо завтра ми подамо заяву, то через тиждень уже одружимося.

Лев ще сильніше обняв мене і поцілував.

Через тиждень ми дійсно одружилися, переїхали у будиночок, про який говорив Лев. Маргарита дуже зраділа, що до кінця навчального року буде жити у кімнаті сама. Вона любить бути на самоті. Мама й тато на весілля не приїхали, а тітка Олександра і дядько Зорян приїхали. Весілля дійсно святкували у академії. Я познайомилася із батьками Лева, В'ячеслав Ілліч і Євгенія Євгенівна дуже приємні люди, вони познайомилися із тіткою Олександрою і дядьком Зоряном, також із Владом та Сніжаною. 

Дядько і тітка подарували нам гроші, Влад і Сніжана - мені золоті сережки, а Левові золотий браслет, батьки мого нареченого подарували будинок, у який ми переїдемо після навчання у академії. Олесь Вікторович подарував нам автомобіль, тільки ми ще будемо навчатися на ньому їздити, ніхто із нас не уміє. Мілана і Артем нам подарували по золотій ручці, а Уляна подарувала чарівні мечі, мій підкоряється тільки мені, а Левовий тільки йому. Ці мечі кував спеціальний коваль, який спеціалізується на таких мечах. Тепер зрозуміло чому Уляна брала з наших розчосок волосся, ковалю вони потрібні. Кується він не менше, ніж пів року. Вона наперед знала, що ми одружимося. 

Ми влаштувалися у будинку, ходимо на пари, але тепер кожен ранок і кожен вечір приємніші, ніж були раніше. 

Ми отримали дозвіл на вихід з академії, поволі робимо ремонт у будинку, який нам подарували В'ячеслав Ілліч та Євгенія Євгеніївна.