Увечері я, Влад і Уляна зустріли Сніжану, хлопець і дівчина обнялися, потім ми пішли до будинку Уляни.
Влад і Сніжана тримаються за руки.
- Я заглядала у майбутнє Влада, вони з Уляною одружаться і у них будуть діти, - прошепотіла мені на вухо Уляна, коли ми трохи ішли позаду нашої пари.
- А у моє майбутнє ти заглядала? Що там на мене чекає?
- Хтось дуже ретельно захистив твоє майбутнє від ясновидців, я не змогла побачити, що там на тебе чекає.
Ми оглянулися, а Сніжани і Влада уже немає.
- Сніжка кудись телепортувалася разом із твоїм братом, - сказала Уляна, вона посміхається.
Раптом ми почули голос Сніжани позаду себе:
- А ми ось тут.
Ми обернулися й побачили, що дівчина посміхається так, що видно усі зуби, а Влада поруч немає.
- А де мій брат?
- Він поруч зі мною, але я зробила його невидимим. Цього в нас ще не вчили, але мене навчила одна четвертокурсниця ще на початку першого семестру.
Сніжана змахнула тричі правою рукою і двічі лівою, потім накреслила в повітрі силует людини і Влад з'явився перед нами.
- А чому ти раніше не розповідала про те, що умієш робити людей невидимими? - запитала Уляна.
- А чому ти це за допомогою своїх здібностей не побачила?
- Ти забула, що ясновидець не має права заглядати в майбутнє рідних?
- Та я пожартувала, ходімо уже, я хочу відпочити з дороги.
Отак ми ішли, жартуючи й сміючися, біля двору Уляни попрощалися, вони із Сніжаною зайшли у двір, а ми з Владом пішли додому, перед цим наша пара домовилася про зустріч назавтра, тільки удвох. Тільки перед цим зустрінемо Мілану.
Я рада, що ці канікули проведу в колі своїх друзів та родичів. Буду ще довго про них згадувати.
Вдома я читала книги, мені дуже цікаво дізнаватися щось нове, адже людина, яка не досліджує світ по - справжньому не живе. Отже, у мене є плани на завтрашній вечір.