Директор

Я прийшла із пар, вахтер віддав мені якийсь конверт,  у кімнаті його відкрила і дістала аркуш паперу,  на якому написано:

"Ясна Лілія Степанівна, якщо ти хочеш, щоб твоя подруга була жива, приходь до великої долини, яка знаходиться за містом. Треба, щоб ти була сама, якщо я помічу когось із академії, то позбавлю твою подругу життя негайно. Чекаємо тебе до завтра, до сьомої години вечора, раджу не запізнюватися".

Я негайно зав'язалася із Богданом Євгеновичем, розповіла йому про лист.

- Ви ще комусь розповідали про лист?

- Ні, не розповідала.

- Нікому про це не кажи, навіть Олесеві Вікторовичу.

- Але чому мені нічого не потрібно говорити директору академії?

- Я підозрюю, що Олесь Вікторович полює на тебе. Є запис, на якому директор говорить дивні речі. Я зараз тобі надішлю. 

Богдан Євгенович перервав зв'язок і надіслав запис, коли він прийшов, то куля засвітилася синім кольором. 

Я сказала: "Хочу прослухати повідомлення" і воно відтворилося, почула голос Олеся Вікторовича.

- Дівчина ні про що не здогадується.

Пауза, мабуть, слухає відповідь. 

- Не хвилюйтеся, вона прийде, її сила буде нашою і весь потенціал. Зараз я роблю вигляд, що допомагаю, мене ніхто не запідозрить. Як зробити так, щоб ніхто не здогадався, що сила Лілії у нас ми вигадаємо. Все, до зв'язку. 

Я вирішила показати цей запис людям, які можуть визначити чи правдивий цей запис, адже за допомогою спеціальних замовлянь його можливо підробити. 

У кімнаті з'явилася дівчина разом із зв'язаною Міланою, я зойкнула від несподіванки, вона розв'язала Мілану й пояснила, що двоюрідна сестра Уляни Сніжана  та побачила, де знаходяться моя сусідка по кімнаті й попросила допомогти.