Уже три місяці я навчаюся, за цей час виявилося, що я володію усіма стихіями: повітря, вогонь, вода, земля, бласкавка і грім. Таміла Вікторівна допомагає мені їх освоїти. Владислав мене не раз навідував, дядько Зорян і тітка Олександра теж не раз до мене приїзжали. А от мама, тато і Віолета жодного разу до мене не приходили, хоча я бачила батьків на території академії, вони до Віолети приїзжали. Я знаю, що вони від мене відмовилися, але я все одно відчуваю образу.
Настали дощові дні, на вулиці дощ не припинятиметься три місяці, у такі місяці я почуваюся найкраще, з'являється енергія, наче оживаю. Я сижу на ліжку у своїй кімнаті й читаю книгу історію, почала з найдавніших часів.
Наша планета Камітар виникла за допомогою того, що відклалася від більшого космічного тіла, потім на ній почало розвиватися життя, коли тоді ще не планета, прибула до місця, яке сприятливе для розвитку життя, воно розвивалося три мільйони років, спочатку з'явилися рослини, через півмільйона років тварини, а через два мільйони люди переселилися сюди з іншої планети, де стало жити неможливо, тому вони знайшли іншу планету для життя. Впливові люди знайшли джерело, випивши яке у них з'явилися незвичні здібності, вони найняли охоронців, які не пускали їх до джерела, навіть побудували великий забор. Одного разу, під час свята, охоронці забули закрити, у цей час недалеко гуляли хлопець і дівчина, їм захотілося пити і вори підійшли до джерела і попили з нього і він став володіти стихіями, а вона стала ясновидицею. Тоді Лев та Елеонора розповіли про все людям і ті приходили і пили воду і у них з'являлися здібності, тих, хто намагалися це приховати та їх охоронців вигнали з планети, вони полетіли й вони більше не поверталися. Ось таку легенду я прочитала хтось у неї вірить, а хтось ні.
Спочатку не було країн, а лише три століття тому виникло дві великі країни, Ясшіма та Лемітіна, в якій я живу. Діти покійного на той час кемміста Ельзара Юссея не змогли вирішити, хто стане наступним кеммістом, тому вони розділили територію на дві частини. Відома ясновидиця того часу Ткаченко Наталія Михайлівна передбачила, що дві країни знову об'єднаються в одну, але це станеться нескоро.
У кімнату зайшла Мілана, вона готувала їсти.
- Лілю, до тебе прийшов Влад, він чекає на тебе біля вахтера, каже, що це терміново, мені це передав Лев.
Я закрила книгу, поклала її на полицю й вийшла із кімнати. Коли я спустилася на перший поверх, то побачила занепокоїного двоюрідного брата.