Перший навчальний день

Перший ранок в Академії Буцеол настав набагато швидше, ніж здавалося Кірі.
Вона прокинулася ще до сигналу, який будив адептів. Альбіна вже не спала й заплітала волосся перед дзеркалом.
— Доброго ранку, — усміхнулася вона. — Ну що, готова до першої пари?
— Якщо чесно... трохи страшно, — зізналася Кіра.
— Усі першокурсники хвилюються. Це нормально.
Дівчата швидко зібралися й пішли до їдальні. Навколо було гамірно: адепти різних факультетів поспішали на сніданок, обговорювали канікули, сміялися й вітали одне одного.
Після сніданку вони вирушили до навчального корпусу цілителів.

Аудиторія вже майже заповнилася. Кіра й Альбіна сіли за другу парту.
За кілька хвилин до кабінету зайшла жінка років п'ятдесяти у світло-зеленій мантії.
— Добрий день, адепти. Мене звати Катерина Андріївна. Від сьогодні я — ваша кураторка і викладачка основ цілительства.
Усі притихли.
— Перший курс не починається зі складних заклять. Спочатку ви повинні навчитися головного — розуміти життя, людське тіло, лікувальні рослини й відповідальність цілителя.
Викладачка зробила невелику паузу.
— Запам'ятайте: справжній цілитель не лише лікує рани. Він повинен уміти заспокоїти, підтримати й не нашкодити. Саме тому ваша професія — одна з найвідповідальніших.
Кіра уважно слухала кожне слово.
Катерина Андріївна запропонувала запропонувала студентам коротко розповісти про себе.
Коли настала черга Кіри, вона трохи розгубилася, але все ж підвелася.
— Я Кіра Невідома. Виросла в сиротинці міста Сан. Допомагала цілительці Софії Рудь доглядати хворих. Саме тоді в мене проявився дар цілительства.
— Це дуже хороший початок, — схвально кивнула викладачка. — Практичний досвід стане тобі у пригоді.
Після знайомства Катерина Андріївна провела невелику екскурсію лікувальним корпусом.
Вони побували в лабораторії, де готували настої, у сховищі лікарських трав і в навчальній палаті, де старшокурсники проходили практику.
— Незабаром і ви будете тут навчатися, — сказала викладачка. — Але спочатку потрібно опанувати основи.
Після занять Кіра разом з Альбіною поверталася до гуртожитку.

— Ну як тобі перший день? — запитала Альбіна.
Кіра усміхнулася.
— Знаєш... учора я боялася, що не впишуся сюди. А сьогодні вперше відчула, що це саме те місце, де я хочу бути.
Вона ще не здогадувалася, що вже зовсім скоро Академія Буцеол подарує їй не лише знання, а й друзів, випробування та події, які змінять усе її життя.