Глава 2 Початок навчання

Наступного ранку кімната 201 наповнилася м’яким світлом. Кіра прокинулась раніше за всіх і тихо глянула на сусідок. Зоя ще спала, а Альбіна вже збирала речі, готуючись до першої пари.

— Добрий ранок, — сказала Кіра, намагаючись не розбудити.

— Привіт, — усміхнулась Альбіна. — Час вставати, починаємо важливий день.

Зоя повільно відкрила очі, потягнулася і сіла.

— Час іти на пару, — мовила вона.

Дівчата швидко навели лад у кімнаті, одяглися і попрямували до корпусу академії. По коридорах лунав сміх, чути було голоси студентів і запах свіжої кави з кафетерію.

В аудиторії на факультеті цілительства їх уже чекали викладачі та інші студенти.
— Вітаю вас у Буцеолі, — привітав викладач із добрими очима, пан Олесь Вікторович. — Сьогодні ми почнемо знайомство з основами цілительства, розповімо про лікувальні трави, енергетику тіла і душі.

Кіра уважно слухала, занотовувала, а серце наповнювалося надією — вона була тут, щоб навчитися допомагати іншим.

Після лекції Олесь Вікторович запросив усіх на практичне заняття — навчитися готувати настої і мазі.

— Для цілительства важливо не лише знати рецепти, а й відчувати хворобу, — пояснював викладач. — Кожен з вас отримає трави для практики. Пам’ятайте: допомагати можна лише з чистим серцем.

Кіра, Зоя і Альбіна разом розглядали сушені рослини, обмінювались враженнями, і відчували, що це — їхній шлях.

Після пар до кімнати зайшов молодий хлопець з проникливим поглядом.
— Привіт, я Орест, — представився він. — Якщо захочете дізнатися більше про цілительство, енергетику чи просто поговорити — шукайте мене.

Дівчата з цікавістю слухали і відчували, що в академії їх чекають нові знайомства, випробування і відкриття.