Тривожні передбачення

Я і Альбіна сидимо у бібліотеці, обговорюємо тихо недавно прочитану книгу. Я подивилася у бік дверей і побачила біля них Зою, вона іде до нас.

Моя подруга присіла біля нас і шепотом почала говорити:

- Дівчата, я заглянула у ваше майбутнє, ми усі маємо бути обережними, бо хтось хоче пробратися у академію і використати учнів у якості рабів для своїх злочинних намірів. А ще вони хочуть викрасти одну із викладачок, вона викладає на факультеті стихій. На неї неодноразово полювали, коли вона була ще студенткою. Я директору про це розповіла та і саму Лілію Степанівну попередила.

- А чому її особливо хочуть викрасти? - запитала Альбіна.

- Вона володіє всіма стихіями, а таких серед стихійників одиниці. Але вас теж можуть змушувати робити отруйні настійки і продавати їх у Ясшіму, людина, яка це організувала хоче панувати у обох країнах. 

- А хто це? - запитала я. 

- Ця людина закрила себе від ясновидців, так можливо зробити, хоча три роки тому вийшов закон про те, що це заборонено. Тільки ця людина не повністю закрилася, можу сказати, що це чоловік, він наближений до кемміста. 

- Треба щось робити для захисту академії та студентів і викладачів, - сказала Альбіна. 

- Ви знали, що Олесь Вікторович із планети Зорепадів? - запитала Зоя.

Ми з Альбіною заперечно похитали головами.

- У жителів тієї планети більше можливостей, ніж у нас, а директор усе зробить для захисту, але все одно треба бути насторожі.

Після цього ми пішли у гуртожиток, стривожені цим передбаченням, думаю, що треба буде нам усім прикласти зусиль для захисту.