Приїзд в академію

Сьогодні перший навчальний день, я приїхала в академію, Зоя до речі, буде навчатися на факультеті яснобачення, але нас поселили в одну кімнату в гуртожитку. 

До початку навчання я жила у притулку для сиріт, де виросла. Зоя хотіла мене забрати до себе, але її батьки проти нашої дружби. Вони не хочуть,  щоб їхня донька дружила з дівчиною з притулку. 

Батько Зої, Ярослав Мирославович, працює виробником куль для зв'язку, а мама, Людмила Львівна, цілителька. Бабуся моєї подруги була ясновидицею це від неї передався дівчині дар.

Ми прийшли в аудиторію, тут познайомилися із кураторкою, Мальвіною Михайлівною. У групі двадцять п'ять адептів: десять хлопців і п'ятнадцять дівчат.

У нас була одна пара, потім ми пішли в гуртожиток, Зоя запропонувала погуляти у саду. Тут дуже красиво, квіти є такі, які цвітуть зараз, а є такі, які зацвітають у період дощу, з них можна виготовляти ліки від хвороб легенів.

До нас підійшли хлопець і дівчина, я його впізнала,  це мій одногрупник Артем, її я раніше не бачила.

- Привіт, Кіро. Як тобі академія?

- Чудово, я давно мріяла про навчання тут, але не могла подумати, що буду тут навчатися.

- Я син замісника директора цієї академії. 

- Знайомся, це моя найкраща подруга Зоя, вона моя сусідка по кімнаті. 

- А це моя двоюрідна сестра Неллі. 

- Приємно познайомитися, - сказала я.

- Ми із Неллі одногрупниці, - сказала Зоя.

Нас покликали вечеряти, ми пішли у їдальню, після цього повернулися у гуртожиток. З нетерпінням чекаю на завтрашній день.