25

Рішучий крок

Весь наступний тиждень Рейна провела в біганині від занять до заповнення документів. Перевіряла наскільки добре впоралися із завданням студенти, знайомилася з групою з обміну, уважно придивлялася до Шарлотти та нескінченно викидала цинічні шпильки в бік Ванесси. Щоправда, наказом ректора називати її видрою при студентах було заборонено. Інші викладачі з Йорланду були більш ніж приємними сприганами, які захоплювалися методами навчання Рейни, Таска та Іфалії. Також вони зазначили, що очікують на неймовірний виступ від Опівнічного факультету на Фестивалі весни. Але, напевно, про це варто розповісти детальніше.

Весняні іспити в Лоу-Фа відрізнялися тим, що вони проводилися у форматі фестивалю. Кожна група студентів готувала презентацію своїх навичок за рік навчання. Це були вистави з фамільярами, показові спаринги, змагання, демонстрація пряжі студентів. Кожен факультет мав свою тематику, кожна група мала свій напрямок. І найголовніше, на цей фестиваль завжди запрошували гостей із інших навчальних закладів, школярів, батьків. На фестиваль прибували торговці, вибудовуючи свої лавочки наче на ярмарку, що робило цей захід по справжньому святковим. Фестиваль весни в Лоу-Фа був подією, на яку всупереч чекали з нетерпінням, навіть незважаючи на те, що це був складний іспит.

Враховуючи, що весь тиждень Рейна була в бігах і бачили її студенти тільки на заняттях, у них так і не вдалося обговорити зі своєю викладачкою, що саме їхня група готуватиме на Фестиваль. І тому, зараз студенти Опівнічного факультету, затамувавши подих, чекали, що ж оголосить їхня кураторка. Що представить на фестивалі північний факультет? Якими будуть їх тренування та підготовка? З самого ранку вони стовпились у гостьовій кімнаті, розсівшись на дивані та кріслах і чекаючи, коли ж спуститься вчитель Леарлес. Але ближче до часу сніданку спустився сонний учитель Таск і здивовано дивився на них. Вислухавши групу, він винувато посміхнувся.

- Як поїхала? Ну що значить поїхала?!! – волала Дара, коли вони разом із компанією опівночі зустрілися в їдальні на обіді.

- Ну отак, - розвела руками Шира, - знову поїхала з якихось невідкладних справ. Все-таки вона не просто вчитель. Адже вона все ще має військове звання.

— А я казала, що треба було ще вчора ввечері зайти! А ви «ніє, не треба, у нас вранці мають бути заняття»! - зашипіла Дара на Джералі і Віа, - я весь тиждень так чекала цієї зустрічі! А вона знову кудись поїхала!

- Ви хоч якось готуєтеся до Фестивалю? - поцікавився Морблан, - а то вже незабаром…

- Так, вчитель Таск сказав, що вони з учителем Леарлес і Харлен обговорили наш виступ на Фестивалі, так що з сьогоднішнього дня ми приступатимемо до тренувань, - відповів Шарнон, з апетитом уплітаючи рисовий пудинг.

- А що готуєте? – одразу запитала Віа.

- Щось особливе, - хитро блиснула Ельйо очима.

- Усі самі побачите, - посміхнулася Шира, - повірте, це справді щось неймовірне.

***

- Ти й справді поїдеш сама? - Іфалія дивилася на Рейну засуджено, - невже цей ваш похід нічого тебе не навчив, Рейно?! Таск, скажи їй!

Таск мовчав. Він стояв, притулившись спиною до стіни, схрестивши руки на грудях, і мовчки спостерігав, як Рейна протирала свої мечі. Робила вона це дуже дбайливо, спеціальною тканиною. Вона ставилася до своєї зброї дуже трепетно ​​і з непідробним коханням. Таск її у цьому розумів. Насправді, скільки б воїнів не билося поряд з тобою, твоїм справжнім партнером у бою була твоя зброя. І щоб цей партнер тебе не підвів, він вимагав догляду. Це стосувалося і мечів Рейни, і чакр Таска.

- Є завдання, для виконання яких достатньо однієї мене, - нарешті відклала клинки Рейна, - до того ж, більше не можна залишати студентів без спостереження. Тепер Ельйо по-справжньому у небезпеці. Раніше вони лише промацували ґрунт, перевіряли, наскільки ми готові до їх нападів. Але тепер вони серйозно налаштовані.

- Рейно, ти не можеш тягти все на собі! – обурювалася Іфалія.

- Саме тому захист студентів я залишаю на вас з Таском, - тут же відповіла її дівчина, - Іфалія, Фестиваль весни - ідеальний час для нападу. Проникнути в академію злившись із натовпом гостей простіше простого. Впевнена, що саме під час Фестивалю вони зроблять свій крок. Тому ми маємо підготуватися ще до початку урочистостей. Не можна відтягувати.

- Але чому ти не хочеш взяти з собою підкріплення? - не вгавала Іф, - якщо на твоєму шляху стане хтось з напівкровок Алена? Ви вдвох не змогли з одним упоратися! А тобі треба буде ще й Лейлу боронити!

- По-перше, в академії має залишитися один сильний боєць на випадок, якщо з Еліасом будуть якісь проблеми, - зітхнула Рейна, - а по-друге, у мене є Тера, Йор, Тіл. І Дагон.

- Дагон?! Це твоє рішення?! - здавалося, зараз Іфалія кинеться на подругу і придушить її, - серйозно?! Таск, ти так і мовчатимеш?!

- Заспокойся, Іф, - примирливо підняла руки Рей, - все буде добре. Мені потрібно просто забрати її з маєтку та доставити сюди. Це не те, про що слід хвилюватися.

- Ах, точно, - ляснула себе долонею по лобі Іфалія, - я забула! Якщо тебе не вб'є подорож за Лейлою, то вб'є подорож у розлом!

- Іф, прошу…