Лекція четверта

У темряві брехні

Розділ 15

Уламки розбитої душі

- Твоє серце переповнюють такі теплі почуття… то чому ж воно болить, Еліасе?

- Подивися на неї, Каліопсо. Вона така гарна, так усміхається.

- Від чого ж ти тоді сумуєш?

- Рум'янець на її щоках з'являється лише поряд із ним. Нехай вона це і приховує, адже я бачу, вона закохана в Таска. А я закоханий у неї. І мені сумно від того, що ні я, ні вона так і не отримаємо бажаного.

- Чому? Хіба так складно просто зізнатися у своїх почуттях іншому? Не зізнавшись, не отримати відповіді.

- Закони нашого світу не дозволяють нам зізнаватися у почуттях просто так.

- У вас дуже дивний, безглуздий світ.

***

- Еліас… Еліас, я зрозуміла! Я все зрозуміла!

- Що, Каліопса?

- Ти отримаєш бажане.

- Ми вже говорили про це, Калі, я не можу.

- Але ж ваш світ так влаштований! Кафо для кафо, спригани для сприганів… значить, напівкровки для напівкровок, Ел. Ти маєш взяти своє, бо саме так і наказано законами вашого світу.

- Почуттів одного недостатньо.

- Тоді ми донесемо суть цього світу до неї. Вона зрозуміє. Але нам потрібний союзник. А ще... тобі треба щось дістати.

***

- Чому ... чому це відбувається?! Калі, чому це відбувається? Чому вона у крові? Чому він не хоче прийняти свою долю?  Калі, відповідай мені.

- Еліас…

– Як холодно. Допоможи мені... Каліопса! Де ти? Я не чую тебе... Калі!.. Темно... холодно... задихаюся...

- Еліас…

- Каліопса?..

- Чуєш? Цей вий…

- Немов плач... від цих криків так боляче. Так темно на душі… я згасаю разом із ними… з тими, хто так кричить… Де ми, Каліопса?

- За Брамою...

- Хах… невже замість нього сюди затягло мене?

- Ти сам вирішив увійти сюди. Ти пішов сюди на їхні крики… ти хотів знати. Хотів зрозуміти…

- Як мені повернуться?

- Тіло твоє залишилося по той бік Брами, тому повернення майже неможливо, якщо тільки…

- Калі, чому вони чинили опір? Вони так і не зрозуміли? Ні вона, ні він...

- Вони не зрозуміли законів цього світу. Чи не захотіли їх визнати.

- Значить… я маю здатися…

- Якщо хочеш…

- Хіба я маю інші варіанти…

– Ти можеш отримати бажане.

- Але ж вона не підкорилася правилам!

- Значить, напиши нові!

- Думаєш це просто?

- Якщо ти досить сильний!

- Але я слабкий... та ще й тут застряг!

- Ні. Ти сильний. Твоя справжня сутність по правді сильна! Досить, Еліасе! Досить! Досить ховатися за своєю печаткою! Дай волю своєї крові. Почуй крики фамільярів, яких зрадили! Вслухайся в їхній плач! І зрозумій, що ти такий самий, як і вони! Вони такі ж, як і ти. Відкинуті через свою неймовірну силу. І щойно ти приймеш свою справжню форму, ми повернемося. Повернемося і перепишемо до біса весь цей світ. Усі ці правила! Більше ніхто не диктуватиме тобі кого любити! Більше ніхто не виганятиме сильних, наче вони прокажені. Сильні, подібні до тебе, нарешті стануть на чолі цього світу і зможуть показати, що решта помилялася!

- Каліопса ...

- Тож ти тут! Щоб визволити себе! Звільнити нас… Усіх нас, Еліасе.

***

- Ласкаво просимо назад, Еліас. Як почуваєшся?

- Крила... страшенно болять. Боляче. Голова... очі... вони все ще виють... як же боляче. Як боляче…

- Потерпи, мій чудовий екземпляр. Калі, ти молодець… ти неймовірна, як завжди. Він прекрасний.

- Що відбувається? Калі, хто це? Каліопса, відповідай! Каліопса! Як же боляче…

- Ох, любий, потерпи трохи. Це мине. Три дні, може п'ять. Може, навіть тиждень. Але якщо витерпиш це, то не пошкодуєш. Ти ж бажав переродитися. Потерпи вже трохи.

- Пече… немов вогнем! Допоможи мені! Ким би ти не був… допоможи! Допоможи! Допоможи мені!!! Спина… мої крила… мої крила горять! Їх хтось ріже... хтось вириває моє пір'я! Допоможіть! Молю…

- Який він галасливий... Кажеш, його мати зі сприганів?

- Так. Тому, він особливо цінний… ну, сам знаєш.

- Каліопса?! Адже це ти… твій голос! Каліопса, допоможи мені! Допоможи! Мені так боляче…

- Гей, може легше з ним?

– Це проходять усі. Якщо він не спроможний винести цього – він нам не потрібен. Хоча буде дуже шкода, адже поки що це наш найцінніший екземпляр.