Лекція третя

Палай, дівоче серце
Глава 10
Закон сприганів

- Чого плетемося? Давайте, дівчатка, бігцем! Бігом!

Голос вчителя Леарлес звучав знущально. Здавалося, що від того, що відбувається, вона отримує неймовірне задоволення. Закінчувався перший тиждень у маєтку Лоу-Фей. День починався о шостій ранку з пробіжки. Погода не мала значення, чи за вікном дощ чи вітер, Рейна Леарлес була безжальна. Але, варто було віддати їй належне, на відміну від інших викладачів академії, вона бігла разом із групою. І, як правило, разом із нею постійно бігли вчитель Лорсан та вчитель Таск. Останнього, щоправда, завжди в кінці групи лишали. Як висловлювалася Леарлес «прикривати спини... мало там що».

Сьогодні учитель Лорсан не прийшов. Його група була відповідальною по кухні, тому він готував сніданок. Усю ніч лив дощ, тож доріжка, якою вони зазвичай бігали, перетворилася в грязьове місиво. Студенти постійно спотикалися, падали. Дівчата починали вередувати як малі діти, хлопці обурюватимуться, що в таку погоду змушувати їх займатися – злочин. Але, Рейна була невблаганна, пообіцявши скигликам додаткове коло навколо маєтку.

Мовчазна і наполеглива була лише група вчителя Леарлес. Вони бігли на початку колони, намагаючись не відставати від свого лідера. Попереду бігли Алек Морблан та Шарнон Таміру. У цих двох із першого дня у маєтку утворилася ця дивна, побудована на безглуздому суперництві, чоловіча дружба. Тому, бігли вони пліч-о-пліч, не даючи себе обігнати. Шарнон чіпляв Алека крилами, але той відмахувався, не зменшуючи темпу. Шарнон, до речі, робив це зовсім не спеціально. Незважаючи на свій юний вік його крила не поступалися в розмірах крилам дорослих кафо, так що він не тільки чіпляв Морблана, але й попутно зносив всі гілки, що низько зростали.

Позаду них бігли Шира та Тейн. Для себе Рейна зазначила, що сприган не рівно дихає до вогневласої кафо, що її, власне, дуже насторожувало. Вона не з чуток знала тому, чим можуть обернутися ці любовні погляди для ніжного дівочого серця. Позаду них бігли Джералі, Соран та Ельйо. Остання не зводила погляду зі свого кровного хранителя, що насторожувало Рейну ще більше. За таким поглядом не було нічого доброго. Соран же чіплявся своїм пухнастим лисячим хвостом за всі кущі і постійно відволікався.

Останніми з групи Леарлес бігли Дара та Віа. Обидві аристократки зовсім не звикли до таких занять. Вони спотикалися, падали, але все одно вперто піднімалися і бігли за своїми товаришами, намагаючись не зменшувати темп.

Зазвичай після ранкової пробіжки, Рейна давала своїм студентам півгодини на те що, щоб зібратися, перевести дух і спуститься до сніданку. Після трапези розпочиналися заняття з іншими викладачами з перервою у десять хвилин між кожним. Ближче до обіду Рейна та Таск проводили заняття з бойової пряжі. Це ж заняття вони проводили і після полудня, але лише для бажаючих.

Студенти нарешті досягли двору маєтку. Рейна дала команду перепочити. Шира, особливо не церемонячись, плюхнулася на мокрий вицвілий газон і відкинула голову.

- Ааааааааааааааа! - прокричала вона, - вчитель Леарлес і раніше була суворою. А зараз так взагалі диявол!

- Хах, - Шарнон зігнувся навпіл, намагаючись віддихатися, - а нас попереджали. Хоча, я ось не шкодую ні про що! Так, не сіпайся, я приберу гілки з твоїх крил. Ти що, весь лісовий мотлох на себе зібрала?

- На свої подивися! - буркнула Шира, відмахнувшись від брата, - розберися спочатку зі своїми крилами!

- Хмм. А й справді, - протягнув Ширнон, оглядаючи свої крила, - гей, Морблане! Підсобиш?

- Ти й справді позбирала багато гілок і листя в крила, - поруч із Широю навпочіпки присів Тейн, - дозволиш мені прибрати їх?

Шира коротко кивнула і обернулася до нього спиною, розпушивши свої крила. Тейн почав вибирати з них зайве сміття. Весь цей час Ельйо свердлила їх поглядом. Коли сприган закінчив, він опустився поруч із Широю на газон. Тут же поруч з ними сіли Морблан та Джералі.

- Вчитель Леарлес – демонесса! - коротко констатувала Джералі, - але я ні про що не жалкую.

- А я говорила, - поряд приземлилася Дара, - вона дужий ткач.

Поруч із сестрою сіла Віа, а біля неї Соран. Останніми до компанії приєдналися Шарнон та Ельйо. Сприганша безцеремонно втиснулася між Широю та Тейном, що не залишилося непоміченим усіма присутніми.

- У нас сьогодні перший справжній спаринг один з одним на занятті з бойової пряжі, - сказала Ельйо голосно, - ви хоча б пам'ятаєте про це?

- А точно! - грюкнув себе по лобі Шарнон, - Морблан! Змахнемося?!

- А тобі аби махатися, - похитала головою його сестра.

- А що не так? Помахаємося, Алеку?!

- А змахнемося! - спалахнув Морблан, - я тобі покажу нарешті хтось тут головний!

- А я б повоювала з Широю ще раз! - усміхнулася Дара, - цього разу без дурості!

- Не думаю, що нам дозволять, - замахала руками Шира, - та й ти дуже небезпечний супротивник, Даро.

- Ну ось, - надула губи старша Ладор, - а я так хотіла відігратися.

- Соране, а ти? - запитала Джералі, - ти такий тихий. Хочеш із кимось у спаринг?

- Якщо чесно, мені все одно, - добродушно посміхнувся лис, - ну, в сенсі, не має значення з ким битимусь, все одно програю. Я в бою не сильний.