Як і обіцяв ректор, пані Орр пропустила двох мисливців в кабінет за першої ж їх вимоги.
- Пані Клера казала, що ви хотіли мене бачити. - Промовив Лоріен. - Щось трапилося?
- Нічого, поки-що, не трапилося, але у нас виникло кілька запитань. - Відповіла білявка з фіолетовими очима. - Найперше з них: що трапилося з династією Артан?
Ректор мовчав довго, перш ніж відповісти:
- Яке відношення має колишня королівська династія до зникнення нашої студентки?
- Як казав один наш знайомий, - відповіла Катріна, - між іншим головний слідчий далеко не маленького міста: "якщо хочеш знайти злочинця, дізнайся його мотиви".
- Слід уважно розглянути усі можливі варіанти, яких не так вже й багато, і в першу чергу з'ясувати, кому це вигідно. - Продовжила за напарницю блондинка. - Як нам стало відомо, п'ятдесят років тому, коли династія Артан втратила владу, цей палац продали вам. Що, якщо хтось із нащадків не змирився з цим, і вирішив повернути собі своє родове гніздечко? От тільки є одна проблема: куди подіти академію?
- Позбутися її. - Відповів Лоріен. - І найшвидший спосіб зробити це - скандал. Однак, наскільки мені відомо, усі члени династії Артан були вбиті. Хоча, історія та мало висвітлювалася, а вірити чуткам я не схильний.
- Отже цілком можливо, що хтось вижив?
- В політиці такого рівня можливо все. Іноді достатньо навіть чутки, щоб привести цілу країну на межу громадянської війни. Ви питали мене, що сталося з династією, заснувавшою цю країну, тож слухайте:
Останній король роду Артан, Юліан, був ласим до жіночих принад, і мав велику кількість байстрюків, як в самій Артанії, так і за її межами. Отримав він свою корону досить рано, у віці п'ятнадцяти років, і проправив країною тридцять.
Айре дарував йому міцну статуру, нелюдську силу (в історичних хроніках залишилися свідчення, що він, одним ударом меча, відтяв голову коню), запальний характер та непомірну жагу слави. За своє правління Юліан виграв десять війн, і не програв жодної.
Та король так і не мав прямого спадкоємця. Згідно тогочасних законів, престол країни передавався лише по чоловічій лінії.
Перша дружина Юліана, Анна, супроводжувала чоловіка в усіх його походах. Під час одного такого походу вона завагітніла, і народила королю первістка. Та за три дні безслідно зникла разом із спадкоємцем. Друга ж дружина, Емілія, спромоглася народити королю лише чотири доньки.
Під час останньої своєї битви Юліан отримав важке поранення. Помираючи, він оголосив свою волю: віддавши своїх дочок заміж за чотирьох своїх найближчих соратників, він сказав, що та з них, хто першою народить сина, стане регентом королівства, а її син - законним королем Артанії.
Просте, елегантне рішення, яке б мало врегулювати усі тонкощі наслідування влади... яке вилилися в тривалу й криваву громадянську війну.
Оголосивши свою останню волю, Юліан відправився в золотий палац Айре, а його країна поринула в пітьму. Одразу ж, чотири сестри стали непримирими ворогами. Лишень пішли чутки, що старша з них вагітна, як її отруїли. Її чоловік, Антоній, почав збирати війська, та лояльних до себе лордів, звинувативши трьох інших сестер у вбивстві.
І в цей час, гнійник інтриг прорвало там, де ніхто не чекав. Один з байстрюків Юліана, Грегоріан, оголосив, що саме він має право на престол країни, адже являється єдиним спадкоємцем короля по чоловічій лінії. Те, що окрім нього, в світі є ще зо два десятка таких же байстрюків, він не брав в розрахунок.
Здавалося б, що тут такого, з'явився черговий божевільний, що вважає себе ледь не центром всесвіту, та Грегоріана підтримала чимала кількість лордів. Менш ніж за тиждень, армія байстрюка захопила дві провінції Артанії, що належали наймолодшій дочці Юліана, а саму претендентку на престол та її чоловіка привселюдно стратили, повісивши на міській брамі, наче якихось волоцюг.
Дві сестри, що залишилися, зрозуміли, що якщо й далі продовжуватимуть змагатися між собою за престол, їх чекає участь їх сестер. Вони уклали союз, що міг протистояти Грегоріану та Антонію. Проте, у грі з'явилася нова сила, на яку ніхто не очікував. З небуття з'явився "істинний" спадкоємець. Той, хто називав себе сином Юліана та Анни.
Новий гравець кардинально змінив розташування сил в і без того нестабільній країні. Клятви втратили свою ціну. Лорди присягали на вірність усім, хто вимагав цього, при цьому залишаючи свою вірність лише для себе. Країну остаточно поглинув хаос: ще з ранку місто підкорялося одній владі; в обід, міські лорди співали деферамби іншій; а у вечері клялись у вірності третій...
Така ситуація не могла не викликати зацікавленості ласих до чужих земель та багатств сусідів. З півночі на Артанію полізли рудоволосі Норми, а з півдня чорношкірі Аали. Провінція за провінцією здавалися на милість завойовникам, а у владній верхівці країни все ще не було єдності.
І в цьому хасі, ніхто не звернув уваги на непомітного гравця, що тримав у рукаві усі козирі: одного з полководців покійного короля Юліана. Вірного та сміливого воїна на ім'я Гай.
Саме Гай поклав край суперечкам, швидко та жорстоко. На його боці були чималі сили, які він, спершу кинув на зупинку зовнішнього ворога. Відбивши напад загарбників, Гай збільшив свій авторитет серед лордів, та, найголовніше, отримав підтримку народу Артанії. Коли Гай підійшов до столиці з військами, міська брама була відчинена. Його зустрічали як героя. Як нового короля. З тих пір, от уже п'ятдесят років Артанією править династія Гайовитів.
- То що ж трапилося з двома сестрами і сином Анни? - Запитала Катріна, коли Лоріен закінчив свою розповідь.
- А ось це і є найбільшою загадкою. Згідно офіційних джерел, коли Гай прийшов до столиці, сестри Артан уже були мертві. Офіційна версія стверджує, що в місті спалахнув бунт, і простолюди вирізали усю королівську родину. Що ж трапилося з несподівано з'явившимся наслідником невідомо. Так само, як і раптово з'явився, він раптово й зник, наче крізь землю провалився. Одні кажуть, що його убили разом з іншими членами королівського роду, інші стверджують, що сам Гай убив його, коли прийшов до столиці. Проте, усі історичні хроніки того періоду були ретельно почищені, а їхні оригінали запечатані в закритих архівах нової королівської династії. То ж відновити істинні події того часу зараз не можливо. У вас ще є запитання?