81. Весілля Лютаса і Саї.

     Борей рішуче крокував коридорами Палацу Триєдності, тримаючи свій похідний мішок у руці, Еірліс впевнено слідувала за ним.

     - Кудись збираєтесь, Ваша Величносте, - промовила Айгум.

  - Так, мене не буде десь з тиждень, якщо щось важливе, відправте птаха. Та я дуже сумніваюсь, що раптом щось трапиться, я не дізнаюсь про це скоріше за Вас, - відповів Борей.

     - Борей! Ти тепер король Айсії, ти не можеш просто так взяти і кудись піти! В тебе є обов’язки! Ти маєш бути тут! – розлючено підвищила голос королева Сендтії.

     - Навіщо? Аби знудитися і зрадити всіх, як Міажар? – запитав хлопець у запалі.

   - Нехай усі, поки що, тебе підтримують, та не можливо подобатися абсолютно всім, десь є люди, що не підтримали тебе, але поки що вони мовчать. Що ми маємо робити, якщо через твою необачність та свавілля ми втратимо новообраного короля? – запитала Айгум.

    - Оберете іншого! Я не пропущу весілля своїх друзів через надуману небезпеку! – промовив Борей.

    - Мене також запросили на це весілля, але я не піду, бо маю обов’язки, - промовила Оіхана. Всі правителі зібралися у кінці коридору покоїв, почувши суперечку.

   - Я розумію, що тепер маю обов’язки і не відмовляюсь від них, я прошу лише тиждень, аби закінчити свої справи. До того ж, я розумію справжню причину чому ти, Оіхано, не хочеш прийти на весілля Лютаса і Саї, - відповів хлопець.

     Оіхана рясно почервоніла. Королева Трії з дитинства товаришувала з Лютасом, зростала з ним поруч, він подобався їй, а підлітком вона закохалася у нього. Але той незручний поцілунок, який дозволила собі майбутня королева, обірвав її мрії. Лютас відчував до Оіхани лише братерську любов, він бачив у дівчинці лише подругу, про що і розповів тоді, коли вона його поцілувала. Тоді Оіхана зарюмсана втекла, але згодом перепросила за свою поведінку. Вона залишилася подругою, але кохати не припинила і завжди сподівалася, що Лютас покохає її у відповідь. Роки йшли і Оіхану обрали королевою Трії, за її завзятість, усе своє не розділене кохання вона вкладала у бойові мистецтва. Лютас тоді радів за неї, як ніхто.

    - Нехай їде! – раптом промовив Азра, - хлопець ще встигне потонути у папірцях. Аарен, якщо тобі потрібна допомога, то я з радістю допоможу. Ми всі разом билися під стінами Хартстоуна з цими дивними істотами, думаю за Борея можна не переживати.

    - Не потрібна, Азра, дякую. Я і раніше поралася із цим сама, Міажар не дуже поспішав щось робити для Айсії.

   Аарен засмутилася. Новообраного короля ще не встигли коронувати, а він вже їде з Палацу Триєдності. Борей помітив настрій королеви:

   - Аарен, я не Міажар. Я розумію, що лишаю багато справ, можливо невідкладних. На те, щоб відновити Айсію такою, якою вона була до вторгнення фоморів, потрібно багато часу, - хлопець взяв королеву за руку, - через тиждень я повернусь. А поки, якщо ви не проти, я залишу замість себе чудову… дівчину. Аби Аарен не потопала у справах на самоті.  

  Борей підійшов до письменного столику, який стояв поруч, біля дверей, схопив папір і почав швидко писати листа. Він наскоро загорнув лист, призиваючи свого вірного «листоношу». Коли птах полетів він став чекати. Королі та королеви розгублено дивилися на Борея.

    - Що ти задумав? – запитала Еірліс.

   - Побачивши настрій Аарен, я зрозумів що не можу покинути її ось так, вирішувати проблеми Айсії. Тож обрав найкращу у цій справі, наскільки я чув. Я повністю довіряю Кейті.

   - Але ж Кейта буде з нами на весіллі, - промовила Еірліс.

   - Я ж не казав, що залишу з Аарен саме її, - посміхнувся Борей.

  - І ми будемо так стояти аж доки особа, яку ти запросив не дасть відповідь, або не прибуде сюди?

  Звук крил не дав відповісти Еірліс. Тхорія прибула скоріше за птаха. Правителі здригнулися:

  - Не бійтеся. Дякую, що прийшла. Це Тхорія, вона чудова помічниця, до того ж не упереджена. Тхорія – гарпія, але не така як інші. Це дуже освічена і розумна дівчина, - промовив Борей.

  Тхорія легко схилила голову у поклоні.

  - Королева Ночі відпустила мене, бо це було моє бажання. Я хочу налагодити зв’язки, хочу стати послом, якщо бажаєте.  Хочу бути корисною для Вас, королева Аарен.

  Покидаючи Палац Триєдності, Борей був впевнений, що зробив вірний вибір. Доки вони спускалися сходами Тхорія розповідала Аарен, які поселення Айсії втрачено назавжди, а в яких є люди і вже почали відбудовувати. 

***

     Лютас був мрійником і завжди сподівався, що зустріне своє єдине кохання десь далеко, подорожуючи. Що десь там, за обрієм, на нього чекає наречена, призначена йому долею, і так воно і сталося. Коли він побачив Саю - таку гарну, ніжну, але чомусь засмучену, то одразу закохався. Дізнавшись, що жінку щойно покинув коханий, він вирішив не поспішати, а просто бути поруч. Лютас завжди з усім допомагав, був поруч і одного разу Сая подивилася на чоловіка по іншому. Він повільно став невід’ємною частиною її життя. І ось зараз, після всіх подій, які вони пережили разом, Сая і Лютас одружувалися.

    Сендтія – країна кольорових пісків та коштовного каміння, які видобувають в печерах понад узбережжям. Тому однією з традицій було, перед початком весільної церемонії, збирати подарунки, а саме коштовні камінці у велику кришталеву вазу. Майстри кольорового кришталю жили усамітнено, тому їхати за вазою доводилося заздалегідь.