Глава 5, в якій айфеї стикаються з повною несподіванкою

Глава 5, в якій айфеї стикаються з повною несподіванкою

Як на зло, кіт не з'явився ні цього дня, ні наступного. Айфеї встановили чергування на горищі, бо Матильда категорично відмовилася навіть доторкатися до диктофона. Вона не довіряла речам, зробленим людьми. І взагалі, підозрювала, що підступні феї зачарували бідного пса і запхнули його в цю маленьку коробку. Хмаринка багатозначно покрутила пальчиком біля скроні й погодилася чергувати першою.

Вночі вартувати кота не було сенсу, бо кажан носився в саду над деревами, хапаючи комах. Звичайно, кіт міг би влаштувати засідку, адже темних куточків на горищі вистачало. Але він чи не здогадувався про таку можливість, чи то вважав це неспортивним. Сонечко висловила припущення, що кіт полює за кажаном несерйозно, а нібито заради розваги. Звичайно, перевіряти це ніхто не ризикнув би. І взагалі, договір є договір — обіцяли позбавити Матильду від зазіхань кота, значить, треба виконувати.

На перший погляд план виглядав досить зрозумілим, та й обговорили айфеї це вже не один раз. Чергова фея стежить за слуховим вікном — єдиним відкритим входом на горище й одночасно тримає під рукою диктофон. При появі кота айфея негайно натискає кнопку відтворення запису із собачим гавкотом. Кот, природно, лякається (а хто б не злякався?), і ганебно тікає. На той випадок, якщо раптом кіт знову вирішить спробувати, айфеї чергуватимуть ще кілька днів. Ну, і якщо врешті-решт штаб почне діяти, хтось в ньому все ж буде знаходитися.

Чергувати в той день випало Зірочці. Вмостившись зручніше, вона уважно дивилася на слухове вікно, тримаючи руку на кнопці диктофона. Зірочка мріяла про той день, коли загін айфей нарешті буде мати свій штаб, поповнить свої лави й почне займатися своєю прямою справою. Справа малювалась поки дещо туманною, але від того була ще більш загадковою і цікавою...

Появу кота вона не проґавила лише тому, що кіт зачепив хвіртку слухового вікна і та ледь чутно грюкнула. Фея негайно натиснула кнопку і здригнулася від гучного скаженого гавкоту, який наповнив горище. Зірочка приготувалася до тріумфу. Їй, звичайно, було трохи шкода кота, але ж він і сам винен!

Кіт, навіть не ворухнувши вухом, пройшов на середину горища, спокійнісінько всівся, і почав очима поїдати кажана. Бідна Матильда, розбуджена собачим гавкотінням, побачила кота, і в паніці заметалася по горищу. Зірочка, оглухла і приголомшена, завмерла, нічого не розуміючи... Кіт не лякався скаженого собачого гавкоту! Навіть не реагував на нього! Айфея вимкнула диктофон... За мить вдруге включила, знову здригнувшись... і так кілька разів. Кіт не ворухнувся, ніби нічого не чув. Ніби...? «Та він же глухий! - здогадалася Зірочка, — бідолашний...» Коту, судячи з усього, скоро набридло спостерігати за мишею, яка метушилась по горищу, він розвернувся і спокійно пішов геть.

Фея безсило опустила крила і гірко зітхнула. Такий блискучий план провалився... стільки зусиль, і все... коту під хвіст. Ну хто ж міг припустити, що він виявиться глухим?

Навіть не намагаючись заспокоїти Матильду, Зірочка залишила горище і полетіла до старої яблуні. Там її й знайшли Хмаринка з Сонечком, вже зовсім пізно, коли в небі запалилися зірки.

- Не спрацювало? - співчутливо запитала Хмаринка?

- І так, і ні, — зітхнула Зірочка, розповівши подругам про поведінку кота.
- Грім і блискавка, — вилаялася Хмаринка, — а ми думаємо — чого миша з нами розмовляти не хоче?

- Бідна Матильда, — зітхнула Сонечко, — що ж нам тепер робити?

- Айфеї не здаються! - твердо сказала Зірочка, — переходимо до плану Б!

Аудіокнига: https://abuk.com.ua/catalog/books/439

Повна версія книги: https://abuk.com.ua/catalog/books/1171