Глава 29

Кьюсак

Після випадку з Богартом Кьюсака викликали до Головного управління поліції, ном Сібрайен, Катана (столиця Прайм-Планети Системи Вінець, галактика № 5372189).

Генерал Ворзель, спадковий службовець у п'ятому поколінні, чекав Кьюсака, сидячи на стільці з високою спинкою — немов на троні.

— Пане генерале, полковник Кьюсак прибув за вашим розпорядженням.

Ворзель встав, закинув руки за спину — низенький стариган, трохи вище плеча Кьюсака, — обійшов його з усіх боків, розглядаючи, немов дивовижну тварину.

Потім зупинився осторонь, погойдався з п'яти на носок і промовив:

— Полковнику, що ви собі дозволяєте?

Кьюсак мовчки подивився на генерала.

— Ви що, не знаєте,до кого сунулися ? Ви яке мали право взагалі підходити до сенатора? Ви хто — сам Всевишній? Ви як посміли лізти в його будинок, переглядати його папери й різати сейф? Ви розумієте, що ви накоїли?

Генеральська тирада викликала у Кьюсака легку посмішку.

Це ще більше розлютило Ворзеля, і його вже не можна було зупинити:

— Мені зателефонували поважні люди, вони обурені вашою витівкою!

— Сер, я отримав оперативну інформацію, яка підтвердилася в ході обшуку.

— Яка, до біса, інформація? — гримнув генерал. — Ви з глузду з'їхали? Сенатор за руку вітається з президентом Міжпланетного Конгресу, сам з хвилини на хвилину стане конгресменом — а ви влаштовуєте обшук у нього в будинку, та ще й знімаєте це на камеру! Хто вам дозволив? Хто дав розпорядження?

— Ніхто, пане генерале: моя посада дозволяє брати ордер на обшук без попереднього схвалення.

— О, то он як, ваша посада дозволяє! — знову закричав Ворзель, від злості стаючи пурпуровим. — Так ось що, полковнику: це більше не ваша посада! Негайно складіть повноваження! — він натиснув кнопку на столі й викликав ад'ютанта.

Через десять секунд у відчинених дверях з'явився двометровий ад'ютант Ворзеля.

— Отже. Як голова трибуналу я наказую: полковника Кьюсака позбавити звання, нагород і привілеїв. Наказ видати негайно. Ви вільні, виконуйте, — звернувся він до ад'ютанта. Той поглянув із подивом  спочатку на генерала, потім на Кьюсака, який гнівно роздув ніздрі, вклонився і, клацнувши каблуками, пішов.

Генерал повернувся до Кьюсака і промовив вже тоном нижче:

— Своїми діями ви багаторазово перевищили повноваження поліцейського, порушили всі наявні посадові інструкції, підірвали авторитет видатного громадського діяча й поширювали на його адресу наклепницькі твердження. Це вам даром не пройде, не сподівайтеся!

Здайте зброю і поліцейський жетон, — постукав генерал пальцем по своєму столу. — Таким як ви не місце в поліції. Забирайтеся!

Кьюсак поклав пістолет і жетон і вийшов з кабінету генерала.