Глава 18

П'ять років тому

— ...домовилися з нашою владою про нелегальні розробки паладію! Це, маю зауважити, чисте святотатство! — бризкаючи слиною, кричав з екрану якийсь панчик непримітної зовнішності.

Сенатор, який увімкнув візор у надії на фон, що сприятиме роздумам, різко підвівся з дивана і почав бігати кімнатою: виступ цього, м'яко кажучи, оратора зачіпав дуже важливе питання.

А він тим часом продовжував:

— Я, прошу зауважити, нікого не закликаю до зіткнень. Але врахуйте: якщо це не зупинити, епсілонці просто змушені будуть взяти до рук зброю!

Я звертаюся до влади: схаменіться! Ви ж такі самі, як і ми! Ви так само залежите від паладію! Зупиніть безконтрольне його викачування! Регламентуйте процес!

Я розумію, що паладій — це стратегічний мінерал, що для нашої економіки він чистий діамант. І також прошу зауважити, що ніхто не говорить про повне зупинення розробок. Зовсім ні — я просто закликаю згадати про Конвенцію! Наші права нічим не відрізняються від прав людей — то чому ми, прошу зауважити, маємо страждати? Де захист, який надає Міжпланетний Конгрес?

Сенатор схопив телефон, набрав семизначний номер і прогримів:

— Пане міністр, ви дивитеся зараз новини? Ні? Тоді увімкніть державний канал — там виступає хтось «Прошузауважити» і говорить дуже цікаві речі.

Потім він припинив розмову, приглушив гучність візора і викликав секретаря...

...Через дванадцять годин, подзвонивши на всі копальні, що належні йому, Джон Рілстон мав повну картину. З двадцяти восьми розробок (у тому числі й чистого паладію) повстанням загрожували двадцять три. На трьох, відкритих зовсім недавно, видобуток здійснювався мляво — через низький вміст дорогоцінних металів у супутніх рудах.

Рілстон знову зателефонував за семизначним номером. Однак цього разу йому довелося чекати відповіді досить довго. Він уже зібрався вимкнути телефон, як почув у слухавці:

— Джоне, вибач за затримку, я був на нараді у президента. Він має намір відправити інспекцію на кожну з копалень — щоб проаналізувати дотримання норм Конвенції. Ти не повіриш, Джоне, — президент розмахував ультиматумом від цих різнокольорових виродків! У ньому, сказав він, умова тільки одна: зупинити видобуток, інакше, він прочитав, «на вас чекає війна». Ну, ти сам знаєш, війна нам зараз зовсім не потрібна — ми тільки-но здобули вагу в Міжпланетному Конгресі. Так що одноголосно прийнято рішення про створення комісій.

Про подробиці повідомлятиму, звичайно, але й ти теж дій. — Співрозмовник сенатора поклав слухавку, а Рілстон знову викликав секретаря...

* * *

Через десять днів на вісімдесяти відсотках рудників Епсілона, Морока і Кракоса були закінчені перевірки. Прикріплений до кожної з груп спостерігач стежив за тим, щоб все здійснювалося відповідно до норм Конвенції від 3358 року — про дотримання прав особистості на захист її фізичної, ментальної та психологічної цілісності.

У результаті цих заходів стало відомо, що більшість розробок підлягає закриттю — як вичерпані до межі, а деякі — і понад неї.

Активісти — ініціатори перевірки — почали вимагати негайного закриття копалень. В іншому випадку вони погрожували масовими диверсіями та акціями непокори — аж до збройного виступу.

До них приходили з пропозицією грошей (немалих) та різних благ. Частина активістів гроші взяла, але решта, особливо непримиренні, затаврували відступників зрадниками інтересів рідного народу й почали посилено готуватися до повстання.

Ситуація загострилася. Де-не-де спалахували сутички з поліцією, епсілонці почали озброюватись хто чим може. Ситуація виходила з-під контролю.

Іскрою став «Нульовий сектор».

У секторі видобутку номер нуль один із рабів, виснажений старий, не зміг утримати в руках важкий контейнер. Наглядач активував термічний батіг. Але замість того, щоб скрикнути й продовжити шлях, старий впав і більше не ворушився. Наглядач зібрався вдарити його ще раз, але його схопили за руку. Його оточило з десяток рабів. Вони вихопили у нього термо-батіг*, скрутили його ним і потягли з забою назовні, попутно прихопивши кирки та лопати.

Вийшовши на поверхню, вони рушили до блоку управління. Оператори, що сиділи всередині, спробували заблокувати двері, але не встигли: один із рабів кинув лопату, і та перерізала контакти електронного засува.

Раби увірвалися всередину блоку, руйнуючи все на своєму шляху. Один з операторів встиг натиснути кнопку тривоги на пульті й був одразу ж розірваний на шматки. Другого зв'язали і змусили передати до Міжпланетного Конгресу вимоги повстанців: припинити безконтрольне видобування платини, прибрати наглядачів і звільнити всіх рабів. Переговори повстанці погодилися вести тільки з президентом Міжпланетного Конгресу.

Через п'ятнадцять хвилин на платформу з «Нульовим сектором» опустився бот планетарної поліції. З нього рівним строєм вийшли двадцять андроїдів і оточили блок управління платформою по периметру.

Через сімдесят годин президент Міжпланетного Конгресу особисто прилетів до повсталої копальні і виступив перед робітниками, пообіцявши виконати їхні вимоги.

Після його промови, яку транслювали всі телеканали галактики, копальні, що зазнали перевірки, були закриті. Хвилювання потихеньку вщухло, звільнені робочі руки терміново шукали, де себе застосувати. І їх брали на найбрудніші роботи — за копійки.