Глава 17

Службова записка

«...На Мороці паладій зустрічається разом із платиною, якої в рудах Баушвіля приблизно в два рази більше, ніж власне паладію. У рудах Прайм-Планети паладію в чотири з половиною рази більше, ніж платини, але він лише супроводжує нікель при його видобутку. І тільки в Каньйоні Мерців (Другий Континент, Епсілон) паладій є основним компонентом, заради якого власне й ведеться видобуток.

...

Паладій видобувається в три етапи: перший — видобуток платиновмісної руди, другий — її збагачення і третій — вилучення чистого металу.

Мінеральну сировину видобувають на двох типах родовищ. Це корінні (первинні) і розсипні (вторинні). В основному він видобувається попутно — у складі платиновмісної руди на корінних родовищах  (Прайм-Планета, Кракос, Морок).

Розсипні ж утворюються в результаті природного руйнування первинних. І тут метал видобувається в чистому вигляді (Епсілон).

...

...розробляють грунтовий кар'єр. Видобуток металу відбувається за допомогою спеціальної землерийної техніки, а потім руда доставляється до місця подальшої її переробки. Це характерно для Каньйону Мерців (Другий Континент, Епсілон).

На Прайм-Планеті, Кракосі, Мороці розробка ведеться закритим способом — в підземних шахтах в рудомісткому пласті просвердлюють невеликі отвори, в які закладають вибухівку. Після вибуху ґрунт доопрацьовують вручну або механізмами (спеціальними роботами). Ручна розробка ґрунту з залученням корінних жителів є економічно вигіднішою та якіснішою, ніж використання важкого обладнання, через відсутність витрат на логістику спецтехніки, високу точність робіт у важкодоступних місцях, знання місцевих умов та відсутність необхідності в складних механізмах. 

...

Загальна тривалість процесу отримання чистого мінералу без урахування витрат часу на транспортування становить не менше шести тижнів...»

* * *

На рудниках Мороку «жахливі умови» були не просто  стилістичною фігурою, а технологічним стандартом. Тут, у глибоких підземеллях, тривав видобуток платинової сировини, з якої потім отримували паладій — цей міжгалактичний скарб, що цінувався набагато вище за саму платину.

Свою назву Морок отримав через щільний шар хмар, що оточував планету немов кокон. Справа в тому, що низька гравітація не давала пилу осісти на поверхню, і він зависав у повітрі, не пропускаючи сонячного світла. Рослинності на планеті не було, але мінімальний вміст у складі атмосфери кисню, азоту та деяких інших газів дозволив утворитися в надрах планети паладію, попит на який останнім часом зростав у геометричній прогресії.

Щоб можна було працювати, над кожною шахтою споруджували купол, закачували під нього повітря і створювали нормальну гравітацію. Але за триста років колонізації копальні були виснажені, а норми видобутку не переглядалися вже дуже давно.

Більшість робітників були «привізними» — живий товар з різних планет, проданий за борги або захоплений під час піратських рейдів.

Вони були різних рас, але тут, внизу, це не мало жодного значення: пил зрівнював усіх, покриваючи шкіру сірим саваном і не залишаючи можливості хоч якось відрізнятися один від одного. Вічний сутінок з часом перетворював їх на сліпих: налобні ліхтарі, які їм видавали, пробивали сіру каламуть лише метри на два. До того ж усі без винятку страждали на паладієвий фіброз, який тут, внизу, цинічно називали «іржавим кашлем». Платина, звісно, не іржавіє, але мікрочастинки металу осідали в легенях, впиваючись у їхню ніжну тканину й ускладнюючи дихання: у родовищі Баушвіля раби видобували платину голіруч… Тож на пізніх стадіях захворювання сірий слиз із металевими іскрами відхаркувався разом із кров’ю…