Глава 16 "Дізнатися правду"

Аід

Коли прокинувся не зрозумів, що відбувається. Здавалося, що спав вічність. Дивно, але давно такого не було.

Перед очима почали спливати картини вчорашніх подій й мозаїка склалася до купи залишаючи по собі неприємний слід.

Він не вірив в ті події, не могла Афродіта так вчинити, ні(!), це не правда!

«А де ж сама Афродіта?» — подумав Аід оглядаючи приміщення.

Знесилений підвівся й пішов до дерева, їхнього дерева. Дівчини ніде не міг знайти. Бог знав про її руйнівну силу, про можливість зводити з розуму, про вміння відчувати почуття Богів чоловічої статі й передавати їхню хіть, але вона не могла так з ним вчинити. Не могла вона захотіти вбити його.

Звісно, вона піддавалася своїй силі, але за останній час, коли вони працювали над самоконтролем, Аід побачив зміни. Афродіта могла стримуватись, могла зупинитися.

— Що ж насправді трапилось? — розмовляв сам до себе.

Він підозрював не ладне, підсвідомо не вірив. Зевс не один день оговтувався після взаємодії з її нищівною силою, але в нього не має таких наслідків. Все, що він відчуває це легку слабкість й впевнений, що виною не вона.

Не довго думаючи Аід взяв душу й заглянув в її прозорі очі. Одна з його сил, бачити очима своїх підопічних.

Коли він побачив все, що відбулося, то закипів. Аід мав намір поспілкуватися з призвідником всього цього.

— Ти ледь знахабнів? Приперся сюди в такому вигляді! — намагався бути спокійним Зевс.

Аід палав вогнем тримаючи мечі в руках. Його нищівна сила вмить могла перетворитися на бурю й залишити від його палацу самі руїни. Зевс ніколи не бачив брата таким. Зараз він був оповитий чорною хмарою, його очі та волосся палали, а мечі збільшилися в декілька разів.

— Я знаю, що ти причетний до зникнення Афродіти. Розповідай все, бо знаєш, що може трапитись! — ледь не дихав полум’ям Аід.

Зевс тільки розсміявся, йому було байдуже. Тепер ніщо не стане йому на заваді.

Зевс

Вкотре від підіслав своїх душ для спостереження за Аїдом та Афродітою й постійно був в курсі всього, що відбувається в царстві мертвих.

Спочатку його тішили їх провальні спроби стримати силу безсмертної, але з часом він бачив, що в цих двох щось таки та виходить. Дівчина старалася з усіх сил й вже не пускала свої палаючі сфери.

До Афродіти повернулася бувала світла та чарівна сила, котра була на початку й вона стала ще красивішою. Вона створювала метеликів неймовірного сяяння й вони вселяли віру не тільки в безсмертну, а й в Аїда.

Найбільше, що його лютило так це те, що Афродіта відчувала до брата теплі й щирі почуття. Зевс не був впевнений, що то кохання, але той факт, що заради нього вона ладна була на все, злив його.

В громовержця був план, страшний план, але він до останнього думав, що вона не впорається й своїми руками зробить всю роботу за нього.

Зевсу давно заважав братик й він не знав, як його позбутися. А все через його непокору, не прагнення склонитися перед ним та прийняти факт, що він Бог серед Богів.

Підступний план безсмертного мав зіграти на всі сто й жодного сумніву в нього не було. Він вже встиг вивчити дівчину й зрозумів, що обманути її не буде важко. Вона піддасться почуттям й зробить все, що їй запропонують.

З Аїдом буде важче, громовержець знав на перед, що брат запідозрить підступ й прийде до нього, але вже буде пізно.

— Сьогодні той день коли я зможу помститися, — задоволено говорив він жриці кохання.

— Нарешті ти розповіси мені про свої плани.

— Сьогодні Аід вирішив перевірити силу дівчини на собі. Він впевнений, що вона втримається.

— Ти боїшся, що вона не втримається? — не розуміла богиня.

Зевс злісно зареготав та блиснув очима.

— Навпаки, я вважаю, що ця дівчина надто сильна й змогла подолати все. Не хочу перевіряти й тому мені потрібен Морфей.

— Ти не зможеш їх на довго приспати.

— Мені й не треба на довго, вистачить декілька годин. Афродіта, — коли вона почула своє ім’я, але в іншої безсмертної, то скривилася мов від лимону. — Прокинеться раніше й тоді ти зіграєш важливу роль.

— Якщо Аід дізнається мені будуть непереливки.

— А якщо ти не погодишся, то все безсмертне життя будеш мати дублікат.

Зевс знав, що її самолюбство стане йому в пригоді. Він знав на що надавити, щоб жриця виконала всі умови.

— Ти відведеш дівчину до Бога Сонця. Йому відомо про цю новоспечену, без його дозволу, безсмертну й він буде радий цій гості.

— Що чекає на неї там? — з цікавості запитала вона.

— Не знаю, — збрехав він, адже вже давно говорив з батьком всіх Богів й запевнив його в тому, що Афродіта небезпечна.

— Я зрозуміла, що ти багато чого не договорюєш, — нахнюпилася білявка.

— З часом все дізнаєшся, — обхопив її талію й поцілував.

Дочекавшись потрібного моменту Зевс дав настанови Морфею й чекав. Бог сновидінь швидко повернувся. В нього вдалося приспати їх й навіяти сон про те, як Афродіта вбиває Аїда.

Зевс спостерігав за хмарою їхніх сновидінь й радів. Тепер вихід за жрицею кохання й громовержець помститься цій безсмертній за те, що познущалася над ним.

Заразом й брата поверне з небес. Аід надто захопився цією кралею й припинив виконувати свої прямі обов’язки — керувати світом мертвих. Володар підземелля не може бути щасливим, його статус не дозволяє цьому. Зевс же робить, як найкраще й тепер брат знову зачинить себе в потойбіччі й не буде заважати.

— Не дарма мене обрали головним серед всіх Богів олімпійців, — радів він своїй силі. — Тому я маю слідкувати за порядком й робити все задля досягнення мети.

Коли Афродіту забрала білявка й повела до Геліоса він чекав подальших дій від батька й був впевнений в своїй перемозі.

Тепер він дивиться на Аїда й задоволено потирає руки. Дивно, але було байдуже на його гнів. Головне те, що він забуде про Афродіту й повернеться нещасним в потойбіччя.