Розділ 1 Список наречених

Розділ 1 Список наречених

Афелія Віндор

– Що це за список? – я невдоволено зиркала на батьків.

– Це список твоїх потенційних наречених, – спокійно мовила мама, так ніби говорила про те, що завтра буде дощ.

– Яких наречених, мамо? Я не збираюся заміж!

– Афа, послухай мене. Я ж тобі розповідала, що відьми нашого роду виходять заміж до свого двадцятип’ятиріччя?

– Було таке, – мені вже не подобалася ця розмова.

– В інакшому випадку, ти можеш втратити родинну магію!

– Мамо, це все вигадки! Ну куди подінеться Ур? Занадто багато Віндор у цьому світі, та і в іншому їх вистачає! – згадала я про тітку Афіну та її дочок.

– Доню, це не вигадки, а традиції. В тому, що Урос нікуди не подінеться, твоя правда. Але ти можеш втратити свою магію! Втратити зв’язок з Хранителем!

– Я б і рада з ним втратити зв’язок хоч на день! Набрид вже своїми повчаннями!

– Афелія Віндор! Це не жарти!

– Мамо, якщо ти віриш у це все, то чому вирішила сама знайти мені нареченого, а не довірити це Ірриді? Адже, якщо я правильно пам’ятаю, саме вона знаходить наречених для відьом нашого роду?

– Ти все добре запам’ятала, доню. Але Іррида вже років десять не з’являлася у нашому світі, тому потрібно перестрахуватися.

– То он як воно називається, – протягуючи кожне слово мовила я, не забуваючи при цьому невдоволено зиркати на батьків.

– Доню, ми поважаємо традиції свого роду і у тебе є певні родинні зобов’язання, – тато як завжди підтримав маму.

– Так, я знаю про це. Але мені лише двадцять два! Я ще маю три роки в запасі! – це був мій останній аргумент.

– Я не хочу, щоб ти відтягувала все до останнього моменту. Потрібно вже придивлятися. Хочу щоб ти була щаслива з чоловіком, а не вийшла заміж поспіхом!

Придивлятися? Ох! І чому у мене лише брати і немає сестри? Так би вона прийняла магію роду і від мене відчепилися. Але ні. Братикам пощастило, вони дракони і до магії Віндорів відношення ніякого не мають, а от мені тепер з цим розбиратися самій. Та і женити їх ніхто не намагається. Он сидять собі щасливі і спокійнісінько снідають. Лише вуха нагострили і на́ тобі, жодного слова не мовили на захист своєї обожнюваної молодшої сестрички!

– Доню, ми тебе не квапимо, але і ти не зволікай, – серйозно додав тато.

Та як же не квапите? Навіщо тоді цілий список драконів складати? Он він який довгий, певно не один день трудилися, щоб нікого не забути.

– До речі, Афка, Етьєн сьогодні вільний, – вирішив втрутитися в розмову Ромен, заглядаючи у список.

Ох, братику, мовчав би ти. А то я ж тебе на цілий тиждень закину в такий світ, що там жодної живої душі не зустрінеш, не те що дівчини!

– От бачиш доню, є з чого почати. Батько Етьєна давно питав за тебе, – додав тато. – Хочеш я зв’яжуся з ним?

– Ні, тато, я сама!

Ще чого не вистачало. Мені ж треба підготуватися.

– Афо, тільки давай без подорожей у часі. Це все впливові дракони, не потрібно на них практикувати свою магію, – застерегла мама.

– На них практикувати не буду.

– Але мандри у часі будуть, – весело відмітив Ремес.

Здається у когось виріс занадто довгий хвіст. Треба йому цього драконячого хвоста підкоротити. Я скосила погляд на братика, який похлинувся від моєї надмірної уваги.

– Афо! – хором вигукнули батьки.

– Все під контролем! – запевнила я їх. – Я не буду подорожувати у часі. Але за необхідності використаю часоворот. Обіцяю, жоден дракон від моєї магії не постраждає! Маю на увазі драконів зі списку, – і знову кинула зловісний погляд на братиків. Хай не чуваються.

– Афо, Етьєн буде радий тебе бачити. Він же давно запрошує тебе на побачення! – знову вліз в розмову Ремес.

– О! Афелія, це просто чудово! – зрадів тато.

Ну звичайно, фон Меррерти відомий і багатий рід. Але я його радості не поділяла. З особистих причин.

– Знаєш, Ремес, я нещодавно зайнялася таким цікавим дослідженням, – почала я, не звертаючи уваги на татові слова.

– Та невже? – зацікавився братик.

– Вивчала залежність довжини хвоста дракона від довжини його язика.

– Хм, не чув про такі дослідження, – всерйоз задумався Ремес.

– Так от, братику. У мене лишилося невирішеним одне питання. Може ти мені допоможеш у цьому? – запитала я Ремеса і мило посміхнулася.

– Я завжди радий допомогти сестричці.

«Я тебе за твого довгого язика не тягнула», – подумалося мені і сама собі посміхнулася.

– Якщо дракону підрізати хвоста, чи стане коротшим у нього язик? – з серйозним обличчям запитала я. – Я маю на увазі, чи перестане він занадто багато базікати? – вирішила уточнити.

– Афко, ти що це задумала? – оторопіло запитав брат.

– Ти ж казав, що допоможеш! Думаю почати з десяти сантиметрів? Як ти на це дивишся? – зиркнула на Ремеса.