Розділ 20

Ася мовчки дивилася в монітор медсестрички на ресепшені, не розбираючи тексту. Їй потрібно лише дочекатися видрукованої виписки для пред'явлення в майбутньому гінекологу під час огляду. Кілька хвилин очікування. Вічність.

Медсестричка помітно хвилювалася, дивлячись на дивну пацієнтку. Не набагато старшу за неї саму. Але при цьому таку зрілу, з втомленим, згаслим і байдужим поглядом.

Вона знайшла потрібну виписку і, прочитавши запис у графі "діагноз", зробила висновок. Як їй здавалося, логічний. Тільки пальці не слухалися для запуску друку. Потім принтер вирішив зажувати аркуш.

Ася Спасова вбивчо спокійно мовчала. Це діяло на нерви навіть більше, ніж крик скандальних пацієнток, яких і вона вже встигла побачити чимало за перші два місяці роботи в лікарні.

Старенький принтер, нарешті, зі скреготом почав видавати блякло надруковану виписку. Але ніби знущався, випльовуючи ледь не по сантиметру на хвилину.

Утім, пацієнтка нікуди не поспішала.

Її мучили сумніви, докори сумління і нескінченні запитання. Вона була впевнена, що зробила все правильно. Всеволод мав відповісти за свої пригоди. Переконувала себе, що це не стільки й не тільки помста, скільки порятунок можливих наступних жертв. Розбите серце чорт з два можна склеїти! Вистачить із нього і їх із Жанною. Та ще всіх тих красунь з фотографій.

Але якщо вона все зробила правильно, то чому його плата за рахунком особисто їй знову зірвалася? Що не так? Невже вона не готова бути матір'ю? Щось з організмом? Всесвіт образився на неї? За що? Вона всього лише виконала всю брудну роботу за світобудову, прискоривши приліт бумеранга...

- Ася? - легкий оксамитовий чоловічий голос змусив обох дівчат здригнутися.

Обидві обернулися до хлопця, що підійшов, у яскравому зі світловідбивними нашивками. Сонячне світло, що потрапляло на них, засліплювало, змушуючи мружитися так, ніби боялися осліпнути від неземної краси чоловіка перед ними.

Широка відкрита посмішка осяяла обличчя Макса, який дивився впритул на Асю.

З моменту їхньої дивної зустрічі дівчина все не виходила в нього з голови. Така легка й відчайдушна, зваблива. У ній не помітив ані краплі манірності. І поцілунок їхній несподіваний не давав спокою настільки, що дістав ляпаса від симпатичної дівчини, яку підчепив днями в клубі, - не помітив, як назвав її Асею. Абсолютно несподівано для себе. Ну і для готової до розваг панянки.

Секс, зрозуміло, зірвався. Але, може, воно й на краще. Ось він, об'єкт його роздумів. Стоїть бідолашна, чекає чогось.

Макс крадькома озирнувся, вишукуючи назву відділення, щоб зрозуміти, що ще могло з нею трапитися. Як на зло, жодної підказки. А рисепшен один на три відділення на поверсі: гінекологія, кардіологія і травматологія.

- Слухай, як вдало мені підвернувся виклик! - обережно закинув вудку. - Інакше б і не зустрів тебе тут.

Ася мовчки кивнула, визнаючи його правоту. Що він хоче? Чому не йде далі? Що йому відповідати на ці безглузді фрази?

Посмішка сповзла з обличчя Максима. Він стурбовано придивився до дівчини. Здається, вона в глибокій депресії.

Відверто зізнався собі, що возитися з депресивною дамочкою бажання немає. Але піти не зміг. Перед очима стояло її обличчя в їхню минулу зустріч. І смак поцілунку. Так виразно, ніби торкався її губ щойно. Мана якась.

З досвіду Макс знав, що найкращим способом позбутися такої мани є секс. Переспить із нею разок без зобов'язань і пелена спаде.

Але до неї скептичне ставлення ніяк не бажало застосовуватися. Її хотілося пожаліти й підтримати. Але ж він же на зміні! Там хлопці внизу чекають. І рація цвірінькає вже щось.

Він нерішуче потоптався на місці, розуміючи, що вже не зможе піти без номера її телефону.

- Ася, слухайте, а напишіть мені свій телефон. Я на зміні просто зараз. А мені б хотілося...

Чоловік ошелешено дивився, як вона байдуже знизала плечима, повернулася до стійки, як лялька на шарнірах, і мовчки взяла аркуш із ручкою. Записала свій номер без зайвих запитань, при цьому однозначно ніяк не підтримуючи флірт.

Ека її припечатала якась біда. Макс почухав потилицю, забираючи листок і не знаючи, як піти.

Медсестричка, яка спостерігала за їхнім дивним спілкуванням, то хмурилася, то сяяла усмішкою, намагаючись привернути до себе увагу хлопця. Зараз вона радісно скрикнула, видираючи з пащі ледачого принтера виписку.

Макс спробував зазирнути в неї. Але текст виявився занадто бляклим. Ася досить поспішно зігнула аркуш навпіл, ховаючи його в надрах своєї сумки.

- До побачення, - промовила вона всім і нікому зокрема, прямуючи до виходу.

- Підвезти вас? - схаменувшись, наздогнав її біля ліфта.

Ася іронічно глянула на нього, потім на ліфт.

- Думаєте, сама не впораюся?

Він розсміявся.

- Із ліфтом? Ну, він теж чоловік. Може спробувати затримати вас у своїх обіймах. А тут я, потенційний конкурент...

Губи Асі торкнулася несмілива посмішка, яка тут же зникла.

Вона не відповіла. Мовчки увійшла в ліфт, що під'їхав. Макс слідом.