Розділ 16

Опинившись у заздалегідь знятій квартирі, Ася відправила колишнього-нового коханця в душ, з грайливою відстороненістю обіцяючи приєднатися за хвилину. За легендою квартира належала їй. Але вона повинна зателефонувати без п'яти хвилин колишньому чоловікові та переконатися, що він не прийде в невідповідний момент. Зрозуміло, не зі страху перед скандалом. Але...

- Було б неприємно в середині процесу раптом побачити на порозі чоловіка, чи не так? - запитала й зачаїлася.

Чи пам'ятає він той день у її реальній квартирі? Коли їй довелося боягузливо і ганебно тікати від викриття і справедливості? Що як саме тому дню і завдячує Всеволод змінам у характері та поведінці? Ще не вистачало пожаліти його!

Ася обсмикнула себе і, тремтячими руками встановивши камеру, надіслала кодове повідомлення, відчинила вхідні двері.

Усередині все тремтіло. Гарячковий блиск очей не пом'якшувався навіть неабияк обридлими лінзами.

Вилучивши з сумочки пухнасті кайданки та пов'язку для очей, метнула предмети на ліжко. Перука могла б обдурити його при зустрічі в купі з іншими змінами, але родимка на грудях... Її він знає занадто добре.

Що далі заходила авантюра, то менше Ася боялася. Зрештою, а що він зробить, якщо обман розкриється? Вчинить скандал? Дівчина з гіркою усмішкою уточнила, що це йому не вперше, а їй нічим не зашкодить у практичній площині.

Заглянувши в душ буквально на секунду, щоб не бути втягнутою в ігрища під струменями води, які запам'ятовувалися надто яскраво і жваво, Ася поманила героя-коханця в спальню.

Потроху Всеволод починав дратувати її. Як міг чоловік, який нехай навіть тільки брехав про обожнювання їй, не впізнати в ній свою коханку? Невже йому зовсім байдуже, хто опиниться під ним? Як гидко! Насамперед від усвідомлення, що і вона нічого не значила. Солодкий обман, спадаючи, обплутував липкою павутиною.

Ні, вона візьме з нього сповна за власні помилки. Він поверне їй те, що забрав. І більше ніхто й ніколи не зазіхне на її душу та її життя.

Примовляючи щось безглузде, відчуваючи себе учасницею бюджетного німецького кіно, поклала Всеволода на ліжко і з огидою відзначила, як загорілися його очі, варто було запропонувати легкі нотки розмаїття.

Чоловік охоче закивав, дозволяючи пристебнути руки до спинки ліжка. Утім, на хвилину побоювання таки промайнули та він жартівливо уточнив, чи не клофелінниця вона. Раптом перейшла на новий щабель розвитку "бізнесу". Ася з приклеєною посмішкою на обличчі віджартувалася та абсолютно безперешкодно натягнула йому на очі пов'язку.

- Навіщо? - зовсім уже панічно пролунав голос Всеволода.

Він сіпнувся було, але наручники тільки здавалися плюшевими.

- Даремно боїшся, - хмикнула Ася. - Відсутність зорового контакту тільки підсилює інші способи сприйняття, - пояснила багатообіцяльно.

- Правда? - протягнув, ледь не муркочучи, намагаючись потертися стегном об неї й демонструючи наочно ступінь свого нетерпіння.

- Люблю експерименти, - загадково прошепотіла біля його вуха, буквально сідлаючи чоловіка і схиляючись до нього.

Асі хотілося в цю мить і самій заплющити очі. Не бачити його блаженну посмішку, що розповзається на обличчі в передчутті насолоди. Усе ж помилилася. Стадії байдужості ще не досягнуто. А шкода...

Всеволод охоче закивав.

- І я люблю! - вигукнув захоплено. - Тільки моя квочка така прісна, що...

Ася приклала палець до його губ, змушуючи замовкнути. Огидно. Та й камера пише звук теж. Нема чого ще більше добивати Жанну.

Якщо навіть припустити, що їй байдуже до постільних утіх чоловіка, то такий відгук про неї навряд чи залишиться непоміченим і без того низькою самооцінкою жінки.

З подивом глянула, як він у відповідь облизав їй палець. Мокро.

Ніби всередині атрофовано все. Взагалі жодних емоцій і відчуттів. Що ж він зробив? Як у нього вийшло?

Зло і різко сідлаючи його, Ася думала тільки про досягнення своєї мети, повторюючи як мантру: "поверни, що забрав".

Зупинилася лише, коли усвідомила, що Всеволод ошелешено мовчить під нею, досягнувши апогею першим. І єдиним з учасників божевільної перегони. Ася завмерла, вперше в житті не відчувши нічого в такий момент.

Згадавши про камеру, що безперервно записує, відклала важкі роздуми на потім і повністю зосередилася на реальності. Цікаво, Жанна все це дивитиметься чи утримається? Шахрайська посмішка ковзнула по її обличчю. Вона ліниво скотилася з чоловіка і лягла на деякій відстані. Простирадло приємно холодило шкіру. Але віддихатися не хотілося. Можливо, тому, що не вистачає повітря не через фізичне навантаження, а через емоції, що захльостують, яких зараз не було?

- Всеволоде, - спокійно покликала, знову дивуючи й інтригуючи його. - Ви живі?

- Живий і щасливий, - відповів охриплим голосом.

- Добре. Тоді відпочивайте, хочу провести ще один експеримент.

Пообіцяла розпливчасто, встаючи з ліжка і прямуючи в душ.

- Куди ви? - занервував він, відзначивши офіціозність звернення.

- Привести себе до ладу, щоб повернутися і продовжити.