Розділ 11

Ася спантеличено насупилася, впритул дивлячись на дружину колишнього коханця. Повільно витягла один навушник із вуха, внутрішньо стискаючись напередодні ймовірного конфлікту. Не просто ж так вона прийшла. Як дізналася про все, питати не стала. Побоялася.

- Ви? - уточнила очевидне.

Жанна, яка опинилася в палаті суперниці абсолютно випадково, завмерла як укопана. Їй сказали, що тут зможе знайти завідувачку відділення для контрольної співбесіди. Документи її підійшли, але завідувачка відділення жадає додаткової особистої бесіди. Чомусь не в кабінеті, а в робочій обстановці, як висловилася секретар. Несміливо відчиняючи двері в палату ширше, зупинилася на порозі, не зводячи зосередженого погляду з Асі.

Це Всеволоду дружина вдавала, що повірила в казку про корону, а до неї - в забої на рибалці, переломи, розтягнення зв'язок та іншу дурницю, що змушувала його затримуватися у "відрядженнях". Сама ж прекрасно знала і лікаря цього, і його умови, і такси на довідки. Чоловік даремно недооцінював тісний лікарський світ. Нехай навіть пропрацювала до першого декрету зовсім недовго.

Асю Жанна знала давно. "Подруги" з радістю донесли про нову пасію. Це не було ударом після попередніх зрад не благовірного. Але лягло черговим каменем душевного тягаря, накладаючи свій відбиток на її настрій і поведінку. Одна з найближчих подруг наполягла й потягла її в кафе навпроти того ресторану, в який Всеволод водив кожну нову коханку. Вони пили каву і спостерігали за солодкою парочкою. Удвох: дружина і колишня коханка, яка таїла надію розбити стосунки Всеволода з нинішньою коханкою і дружиною одночасно. Їй усе здавалося, що тоді він прибіжить саме до неї, вибере саме її в низці своїх колишніх жінок. І що Жанна нічого не знає про її наміри в ліжко Всеволода.

Жанна мляво посміхалася для пристойності, зображувала обурення, потім образу й біль, яких уже не було. Хотілося тільки зняти з себе ярмо заміжжя безпечно й комфортно для своїх дітей. Вони не повинні постраждати від невдалого шлюбу двох дорослих, які не зуміли вчасно розібратися в собі та зберегти сім'ю. Однак умови шлюбного контракту невблаганні. Поділ майна тільки в разі незаперечних доказів зради з боку чоловіка. За інших обставин вона вільна піти ні з чим. Що ж, муки совісті залишилися позаду. Вона розділить з ним майно, так само як терпляче переносила його зради, одну за одною.

Саме з цієї причини Жанна тоді не погребувала і зважилася примчати за виданою тією ж пильною подругою адресою. Знаючи Асю в обличчя, насилу втрималася від скандалу, побачивши заповзятливу дівчину в палких обіймах рятувальника. Розумно.

Чомусь до неї Жанна не відчувала неприязні. Не раз бачачи чоловіка в обіймах дівчини, що пурхає, пашить енергією, ловила себе на усмішці, сповненій співпереживання, а не агресії. Щось було в суперниці таке, що змушувало посміхнутися. Вона навіть почала розуміти нинішній вибір чоловіка. Так, з такою не занудьгуєш, суцільний адреналін.

Тепер же ця життєрадісна дівчина дивилася на неї потухлим поглядом загнаної в кут вовчиці, у якої забрали неоціненне потомство. Про це не складно було здогадатися, бо тільки в цю й сусідню палати клали жінок після абортів і викиднів. Вона лежала тут сама одного разу, після чергового скандалу з чоловіком, втративши дитину, так і не встигнувши повідомити чоловіка про це. А потім новина і зовсім втратила сенс для всіх, крім неї. Депресію легко виявилося списати на стрес від нової зради. Усі повірили. Вдалося зберегти свою душу не розколупаною "доброзичливцями". Але сусіднє з Асиним ліжко біля вікна вона запам'ятала надовго.

Це було однією з причин затягування з виходом із декрету. Потім з'явився другий малюк. Біль із часом призабувся, притупився. Хоча часом, дивлячись на своїх синів, Жанна думала, що їх могло б бути троє. Її три богатирі, три захисники й друзі.

Ася ніби відчула відсутність агресії на свою адресу, погляд її раптово пом'якшився, сльози самі собою покотилися по щоках. Хоч найменше хотіла опинитися вразливою і безпорадною перед обличчям цієї жінки.

Піддавшись першому пориву, Жанна зачинила двері й швидким кроком попрямувала до Асі, рвучко обійняла дівчину, шепочучи щось втішне. Не особливо вдумуючись у сенс сказаного. Їй було щиро шкода бідолаху, як і їй самій, яка колись повірила ошуканцю зі стажем. Якби вона тут з доброї волі, після аборту, не заливалася б гіркими сльозами. Значить, і її спіткала та сама доля. Втрата за втратою. А це, мабуть, об'єднувало жінок набагато більше, ніж спільний коханець.

Дивно, але Ася не була здивована. Обійнявши жінку у відповідь, схлипнула і перестала стримувати водоспад емоцій, що вирував усередині неї.

Матвій, який відчинив було двері, тихенько вийшов, намагаючись залишитися непоміченим. Він не знав цю жінку. Але якщо в Асі є подруги, яким вона наважилася розповісти, від яких може отримати бажану жіночу підтримку, то йому варто почекати в коридорі. Нехай сестра виплачеться. Адже це краще, ніж тримати все в собі. Хоч і трохи сумно, що подруга в неї з'явилася в таємниці від нього самого. Що само по собі дивно.

Він притулився до вікна, вдивляючись у лікарняне подвір'я, пацієнтів і відвідувачів, які блукали по ньому. Йому було, про що подумати в цей момент.

- Як?.. - схлипнула Ася, відсторонюючись через деякий час, і по-дитячому ніяково втираючи сльози кулаком. - Як ви дізналися, що я тут?

Жанна простягнула їй одноразову хустинку, м'яко посміхнулася.

- Я й не знала.