Рятувальники, які приїхали, справді посміюючись над горе-домогосподаркою, ліниво розгортали драбину, майже одразу виявивши дівчину поглядом.
Ася в нетерпінні пританцьовувала на місці. Ну мерщій же! Вона на волосині від власної загибелі. А сусідки вже складають свою версію подій. Тихо і непомітно, звісно, не вийшло.
Хлопці в яскравій формі зі світловідбивачами ще кілька секунд, які здалися Асі годинами, вирішували, хто з них полізе нагору по принцесу, яка нудиться у вежі, чекаючи на свого принца.
Дівчина розривалася між гнівом за глузування і реготом. Наполовину нервовим, істеричним. Якого Лісовика вона має ховатися?
Тим часом молодики нарешті визначилися. Один із них зняв захисну куртку, опинившись в самій футболці, і почав підійматися сходами, граючи м'язами натренованих рук і преса. Ось це екземпляр! Ася подумки присвиснула в захопленні. Сусідки, здається, її емоції поділяли. Треба ж, вряди-годи така одностайність із цими вічно незадоволеними життям вередницями!
Дівчина радісно перебралася на драбину з його допомогою, опинившись притиснутою до неї спиною, а грудьми до симпатичного рятувальника з лукавим поглядом. Наступної миті сходи поповзли вниз.
- Лінь спускатися ногами, - розслаблено знизав плечима красунчик.
Ася злякано кивнула. Оце так покаталася! Попереджати ж треба! Ну чому вона завжди знаходить собі пригоди на апетитну, якщо вірити Всеволоду, п'яту точку? Що ось він там робить із дружиною, в її квартирі?
Відчувши нарешті під ногами землю, мало не застрибала від радості. Рятувальник самовдоволено посміхався, все ще обіймаючи її, але вже без приводу.
Варто було їй підняти голову, щоб поглянути на свій балкон, як одразу ж двері відчинилися, показуючи її здивованому погляду аж ніяк не нечупару і потвору, як описав чоловік, а привабливу мадам, яка пишається енергією і явно вміє підтримувати форму.
Ася здригнулася і в паніці зробила перше, що спало їй на думку. Забезпечила собі незаперечне алібі - рвучко поцілувала свого рятівника на очах у приголомшеної публіки та розгніваного Всеволода, який виринув на балкон слідом за дружиною.
Колеги рятувальника здивовано і весело присвиснули. Таких змін у них ще не було. Але швидко втратили інтерес до того, що відбувається, зрозумівши, що напарник перейняв ініціативу, а це надовго. Відійшли в сторону покурити, щоб нікого не бентежити.
Ася геть загубилася в грайливому й легкому, але довгому поцілунку чоловіка, чиї руки вже блукали її спиною. Схаменувшись, глянула обережно, чи порожній уже балкон. Виявивши, що план спрацював, стала акуратно вивільнятися зі сталевих, але несподівано приємних обіймів.
Чоловік хитро й задоволено посміхнувся:
- Такої подяки я не очікував.
- Вибачте, - знітилася Ася, і сама поглядаючи лукаво.
Моторошно хотілося позлити Всеволода за все, що їй сьогодні довелося пережити. Та й цілується красунчик захопливо.
- Макс, - він простягнув їй руку для знайомства, відходячи на крок.
- Ася, - із сумом промовила дівчина, легко стискаючи простягнуту руку.
- Ви у квартиру зможете потрапити? - співчутливо поцікавився рятувальник.
Дівчина неуважно кивнула у відповідь.
- У мого брата є ключі запасні.
- Далеко?
- Що? - не зрозуміла Ася.
- Брат далеко живе? - Максу раптом стало неймовірно шкода її.
Він прекрасно бачив, як двоє вибігають на той самий балкон, і був упевнений, що зрозумів усе правильно. Але втручатися не поспішав. Утім, і відпускати її так поспішно не хотілося.
- Ми могли б підвезти вас, - запропонував чоловік. - Не щодня на машині рятувальників покататися можна, - доброзичливо усміхнувся він.
- Спасибі, - вона повернула йому боязку посмішку. - Але я на таксі.
Запитувати, чи є в неї гроші, не став. Адже ясно ж дала зрозуміти, щоб провалював. Гаразд. Але адресу він про всяк випадок запам'ятав. Добре цілується, бестія. Та й на щасливу не схожа. Якому козлу спало на думку зраджувати її? Або з нею? А, ну їх, нехай самі розбираються!
Ася ще раз подякувала хлопцям за оперативну допомогу і відійшла вбік, маючи на увазі, що на цьому їхня роль у її долі вичерпана. Тепер потрібно тільки викликати таксі, дочекатися його і вирушити до Матвія. Він завжди знає, що робити.
#1707 в Сучасна проза
#5647 в Любовні романи
заборонені почуття, героїня бунтарка, непередбачуваний сюжет
Відредаговано: 15.03.2024