- Асенько? - пролунав муркотливий голос із ванної. - Як я хочу... відчути твою... допомогу...
Дівчина щасливо усміхнулася, потягуючись у ліжку. Перший раунд неповторного зближення тільки розохотив її. Другий змив хвилею коханого у ванну. І ось він, назріваючий третій. Тіло ниє в приємній знемозі, душа пурхає.
Зістрибнувши з ліжка, не накидаючи навіть халата (а навіщо? Якщо все одно роздягатися зараз), Ася в костюмі Єви танцюючою ходою попрямувала до коханого в душ.
Варто було їй увійти, як одразу ж опинилася втягнутою в душову кабінку, стаючи активною учасницею еротичного миття, яке плавно переходило в пристрасне злягання.
- Усе, - знесилено сміючись, дівчина вибралася в кухню, замотана в рушник. - Я більше не можу! І я голодна, як звір! Р-р...
Всеволод розсміявся. Втомлено, але щасливо, вмиротворено. З нею він міг бути собою, дозволити собі розслабитися. Вона чудова.
До речі, поки він розмірковував про це, сидячи на стільці в кухні її невеличкої квартирки, яку батьки купили наполовину з молодшим братом, Ася, пританцьовуючи, виготовляла апетитну домашню піцу із заготовленого раніше тіста і підготовлених начинок.
- Асько, ти диво! - абсолютно щиро вимовив чоловік, підходячи впритул, задоволено посміхаючись і втикаючись носом їй у шию. - Обожнюю тебе.
Вона потерлася потилицею об його плече, вдоволено зіщулившись. Таке чудове почуття, коли тебе обожнюють. Балують подарунками, пристрасно пестять, несучи у світ блаженства, роблять компліменти.
- Ой! Піца! - схаменувшись, заглянула в духовку. - Уф! Її врятовано! - радісно зробила висновок, ставлячи гаряче деко на спеціальну підставку на кухонному столі. - М-м... здається, буде смачно!
Вона розрізала ласощі на шматочки й простягнула один своєму чоловікові. Той дивився голодним поглядом не стільки на піцу, яка й справді мала вкрай смачний вигляд, скільки на саму господиню.
Дзвінок у двері змусив обох підняти голови і здивовано переглянутися.
- Це не Мотя, - відразу відкинула можливе припущення. - Брат завжди попереджає, що приїде.
Всеволод насупився, попросив її посидіти тихенько і пішов відчиняти сам. Асі здався милим цей жест захисника. Рівно до того моменту, як її високий і широкоплечий чоловік-мрія вбіг у кухню з переляканим поглядом і тремтячими руками.
- Асю! Там моя дружина!
Дівчина зковтнула, широко розкриваючи красиві бірюзові очі і піднімаючи брови.
- Як вона дізналася мою адресу? - змовницьки зашепотіла, одразу ж забувши про піцу, яку тримала в руках, ледь не забруднивши нею себе та Всеволода.
Він роздратовано вихопив з її рук трикутничок частування і недбало закинув на деко.
- Що ми будемо робити?
Її здивувало питання завжди такого впевненого в собі коханого чоловіка, яке прозвучало стривожено.
- Як що? Поговоримо по-людськи і все з'ясуємо нарешті, - наївно запропонувала Ася.
- Не зараз, будь ласка, - поморщився Всеволод. - Потерпи трохи. На носі важливий контракт. Скандал зараз усе зіпсує.
Благальний погляд Кота в чоботях зі "Шрека" знову безвідмовно спрацював.
- Тоді ховайся, - запропонувала вона.
- Якщо вона мене вже вистежила, то й у квартирі знайде, - вперся чоловік.
- А що тоді? - розгубилася Ася.
- Ти ховайся! - знайшов рішення Всеволод.
Буквально впихнув її в спальню, підштовхуючи в спину. Закрив її і зробив глибокий вдих, збираючись із думками. Він у халаті, постіль розстелена. У відрядженні, щоправда, був. Але один день замість озвученого дружині тижня. Цікаво, яка свиня здала його благовірній?
Ася розгублено озирнулася у власній спальні, гарячково вишукуючи місце, в якому могла б сховатися. Вона відмовлялася розуміти, що відбувається, мотивацію рішень і вчинків коханого. Було гірко до сліз. Але пошкодує себе потім. Треба терміново щось придумати в кімнаті з мінімалізмом, де під ліжком функціональний не порожній простір, а ящики для постільної білизни. Замість шафи комод. І маленька приліжкова тумбочка. Маячня якась! Погляд безпорадно метнувся до балкона.
Погано розуміючи, що робить, дівчина за кілька кроків опинилася назовні власної квартири, прилаштувавшись у куточку біля стіни так, щоб із квартири її не було видно. Встигла прихопити з собою лише джинси з футболкою та мобільний, щоб дуже невчасно нікому не спало на думку зателефонувати їй і все зіпсувати.
А що, власне, зіпсувати? Ася змахнула сльозу образи. Бачив би її зараз Матвій... Брат завжди вирізнявся стійкою мораллю і не став би будувати таких стосунків, назвавши їх нездоровими. Та вона й сама бачила, що так не має бути. Чоловік має чітко розуміти, з якою з жінок хоче будувати сім'ю. Але Всеволод так переконливо говорив, так ніжно обіймав її, так просив почекати трохи і так обожнював.
Ображено сопучи, дівчина намагалася прислухатися до того, що відбувається всередині, але з квартири не долинало жодного звуку. Запізно подумавши, що дружина Всеволода може й тут захотіти пошукати її, стала вишукувати поглядом можливі шляхи відступу. Четвертий поверх. Старих балконів зі зручними для лазіння решітками вже ні в кого немає. Скрізь металопласт. Повністю обшивка або частково, але всі поверхні гладкі. Чорт! Куди діватися? Як бути? І драбина пожежна, як на зло, на дальньому боці будинку. Стоп! Сходи!
#1710 в Сучасна проза
#5637 в Любовні романи
заборонені почуття, героїня бунтарка, непередбачуваний сюжет
Відредаговано: 15.03.2024