Глава 46

– Сьогодні на території розкішного заміського комплексу відбудеться презентація блискучої ювелірної колекції геніальної Анжеліки Адлер. Лінійка коштовностей під назвою «Смарагдове полум'я» вже підкорила серця багатьох жінок, які з нетерпінням чекають, коли колекція надійде у продаж. Обличчям ювелірної компанії «Золота Леді» стала модель-початківець Тіна Ларсен. Вона замінила відому топ-модель Олівію Рафаелі, – говорили по радіо.

Тіна смирно сиділа, поки візажисти та стилісти робили свою роботу. Серце її стукало голосно й глухо, руки спітніли. Хвилювання паралізувало свідомість. І навіщо вона вплуталася у все це? Як піддалася на вмовляння Маркуса?

«Підпиши контракт. Досить поневірятися і залежати від інших. Ти сама керуватимеш своїм життям», – твердив Маркус, ніби скануючи її думки, страхи та бажання.

Змиритися з новим статусом було набагато простіше, ніж із відчуттям повної непотрібності та нікчемності. Ці почуття прилипли до її серця в'язкою, клейкою субстанцією, і причиною цього був Ерік. Вона прагнула бути кращою, як він і хотів. Але що більше намагалася, то більше втрачала контроль над ситуацією та своїми емоціями.

Єдиною причиною цієї нищівної самокритики було прагнення відповідати Адлеру. Це руйнувало її самооцінку.

– Не варто так нервувати. Це одразу все помітять, – з добродушною усмішкою звернулася до неї візажист.

– Тоді краще вимкніть радіоприймач, – нервово видихнула Тіна.

– Або розслабитися та змиритися зі своєю популярністю, – втрутилася стиліст.

Тим часом її образ було закінчено.

Тіна побачила себе у дзеркалі, і в ній виник страх. Вона довго розглядала своє відображення, наче бачила себе вперше у житті. Їй захотілося, щоб Ерік оцінив усю цю красу на ній: дорогу сукню, вишукану зачіску. Що якщо сьогодні вона та його побачить серед гостей? Виключено! Не може ж він бути настільки байдужим до неї, що, повернувшись до міста, навіть не спромігся зателефонувати.

"Лора!" – промайнуло в голові у неї нагадування про суперницю.

– Як вам образ? Зручно, комфортно рухатися у сукні? – вивів її із задумливого стану голос стиліста.

– Дякую. Мене все влаштовує, – лаконічно відповіла Тіна.

У невеликій кімнаті з'явився приємний чоловічий аромат. Тіна мимоволі втягла запах дорогого одеколону. Декілька болісно довгих секунд вона прислухалася до своїх відчуттів і того, що підказувала їй інтуїція. Смішна, безглузда надія і страх здавили серце. Вона повернула голову, шукаючи поглядом цього чоловіка. Маркус. Звичайно, Маркус. Таким благовидним вона не бачила його ніколи раніше. У чорному смокінгу він виглядав дещо іншим – саме втілення чоловічої елегантності та краси.

Не стримуючи захоплення, він дивився на Тіну, а потім відчинив маленьку коробочку. На червоному оксамиті лежало чудове кольє з білого золота, інкрустоване діамантами та сапфірами.

– Я подумав, що не можу позбавити себе задоволення побачити тебе і особисто приніс прикраси.

Він дістав кольє. Його очі спалахнули захопленням. Він підійшов, вставши ззаду неї, надів і застебнув кольє на шиї Тіни.

– Ти приголомшливо гарна! – прошепотів Маркус їй ніжно в саме вушко.

Тіні здалося, що він зробив це навмисно, щоб спровокувати косі погляди та плітки з боку команди стилістів, які теж були у цій кімнаті.

Маркус загадково посміхнувся.

– Кохана, нам час, – досить голосно промовив він, шокувавши всіх присутніх.

Тіна застережливо поглянула на нього. Маркус, проігнорувавши її обурення, тихо промовив:

– Не злись, скоро ти розлучишся з Еріком, і хто знає, можливо, мої слова стануть правдою.

– І все ж я прошу: більше не роби так.

Тіна чекала на його відповідь. Маркус нахилився і цмокнув її в лоб:

– Домовилися.

Спалахи фотокамер, посмішки, привітання незнайомих людей, квіти, святкова метушня навколо та гостре, пульсуюче відчуття нереальності того, що відбувається.

Маркус не відходив від Тіни ні на крок. Контролював кожен її рух і слово, підказував, як поводитися, і виручав у делікатних ситуаціях. Крім того, він уміло керував усім процесом, віртуозно організувавши підлеглих. Тіна помітила, що його розум поєднується з рідкісною спритністю, енергією та вмінням налагоджувати ділові контакти з різними людьми. Винятково працездатний, уважний до дрібниць, позбавлений снобізму, він був уважний і до всього, що відбувається навколо нього. Його важко було осягнути чи прорахувати, кожну секунду він змінював свою маску. Тисячі масок. Ймовірно, глибоко всередині нього жила недовіра до людей та світу. Можливо, щось глибоко поранило його одного разу. З того часу ніхто більше не бачив справжнього Маркуса.

Тіна не знала, чим змогла так сильно зацікавити його, але відчувала, що цей чоловік таїть у собі якийсь ледь вловимий смуток. Вона не хотіла замислюватися про перспективу їхніх відносин поза роботою. У її серці був лише Ерік. Хоча найближчим часом доведеться поставити крапку в її короткій історії нерозділеного кохання.

Не можна було сумувати. Люди пильно спостерігали за нею. Але вона не була зіркою цього вечора. Усі з нетерпінням чекали на Анжеліку Адлер.