Глава 45

Того ж вечора Ерік залишив Нью-Йорк. Він трохи поспав у літаку, відчував себе бадьорим і сповненим сил. Останнім часом його мучило безсоння. Не дивно. Велика відповідальність тиснула на нього важким тягарем. Для того щоб керувати величезним холдингом з численними компаніями в різних галузях, слід володіти чималим багажем знань і, звичайно ж, досвідом. Йому ще слід було багато чого навчитися в Олександра.

Ерік розумів, що відтепер зобов'язаний буде повністю присвятити себе роботі, і цей місяць став для нього справжнім випробуванням. У всій цій метушні не було часу думати про Тіну. Він рідко дзвонив їй. Вони віддалились. Залишалася надія на те, що Тіна досить розсудлива, практична дівчина і сама все зрозуміє, простить його, не влаштовуватиме істерику, з'ясовуватиме стосунки.

Дорогою з аеропорту Ерік розмірковував. Його душа розділилася надвоє, вона металася між бажанням та необхідністю. Розум ніяк не міг впоратися з почуттями. Не можна було поспішати. Необхідно було виважено ухвалювати важливі рішення. Адже він не знав відповіді на найважливіше запитання, яке ставив собі відколи зустрів Тіну: чи була вона для нього особливою?

Ерік скривився. Після нерозважливого вчинку Лори він боявся довіряти своє серце жінці, нехай і такій прекрасній, як Тіна. І все ж таки побоювався. Так, його постійно тягнуло до неї, хотілося, щоб вона була поруч, лежала в його обіймах… Але чи цього достатньо?

Чи міг він показати її усьому світові та уявити всім як свою дівчину? Що з цього вийде? І так це вже необхідно? На всі ці питання він ніяк не міг знайти відповіді.

Ерік спокійно глянув у вікно автомобіля. Він не міг не помітити величезний білборд на протилежному боці вулиці. І коли зміст побаченого дійшов до його свідомості, весь світ довкола перестав існувати, рівень адреналіну підскочив до краю. Він задихнувся від гніву, здавалося, був повністю поглинений емоціями, що нахлинули на нього.

Насилу відвів свій погляд від двох величезних зелених очей на білборді.

– Зупини, я вийду, – різко скомандував Адлер своєму водієві.

Він вийшов з автомобіля і злим поглядом дивився на рекламний щит, з якого йому променисто посміхалася Тіна. То була реклама нової колекції ювелірних виробів Анжеліки Адлер.

Його думки помчали шаленим потоком. Як Тіна могла так вчинити з ним? Чому не зізналася? Невже Тіна та Анжеліка змовилися за його спиною? Ерік похмуро підтиснув губи. Він не знав, сердитися чи ображатися на такий підлий вчинок жінок, яких вважав найближчими.

Несподівано зрозумівши, що ніколи не довіряв Тіні повністю, Ерік зосередився на її гарному обличчі. Занадто гарне! Це обличчя змушувало чоловіків обертатися. Розкішне хвилясте волосся, трохи розкосі зелені очі, розкриті губи. Надто призивний погляд! Колье на ній тільки підкреслювало всю розкіш напівоголеного тіла. Це звабливе тіло вона виставила напоказ, навіть не спитавши його!

Як же він ненавидів атмосферу брехні, в якій виріс! Якщо Тіна хотіла спровокувати його, то нехай боїться наслідків своєї авантюри.

***

Тиша в квартирі була такою ж похмурою і важкою, як і стан Тіни. Вихідний день та самотність.

Вона перевірила телефон – ні пропущеного дзвінка, ні есемески від Еріка. Тіна намагалася відволіктися. Відкрила інтернет. Перевірила новини на запит «Ерік Адлер». Цей ранковий ритуал став звичним, таким, як, наприклад, приготування кави.

«Чергову спекотну красуню зняли в обіймах молодого Адлера…» – прочитала Тіна нову новину.

На фото була зображена шикарна блондинка в компанії Еріка. Вони чудово проводили час один з одним. Провокаційними фразами журналісти вміло підігріли інтерес до цієї теми. Тіна і цього разу повірила гарячим новинам. Ревнощі моментально викликали почуття образи. Вона різким рухом закрила кришку ноутбука.

Як би вона не любила Еріка, але терпіти розлуку і брак спілкування з ним, а натомість читати постійні звістки про те, що він зраджує їй із супермоделями, було нестерпно. Думки наскакували одна на одну. Вона добре пам'ятала його зізнання, знала: Ерік не обмежуватиметься однією дівчиною. Але хотіла вірити у протилежне. Сподівалася, що він буде їй вірний. У результаті пережила розчарування, цілий місяць болю та мук. Розлука з Еріком мучила її серце. А його, схоже, його все влаштовувало. Декілька коротких дзвінків за місяць. Жодних обіцянок, зізнань та іншої романтичної нісенітниці.

Саме ревнощі штовхнули Тіну на самий необачний вчинок у її житті.

Вона відчайдушно жалкувала про своє рішення і про те, що, незважаючи на бунтуючу інтуїцію, необдумано, спонтанно керувалася емоціями, підписала контракт із ювелірною маркою «Золота Леді». Тепер вона добре знала, хто така Анжеліка Адлер, і з жахом чекала на момент знайомства.

Тіна сильно стиснула скроні, сидячи кілька хвилин, нерухомо вдивляючись у порожнечу з почуттям глубокої провини. Стрижнем цього почуття був страх. Вона боялася зізнатися у всьому Еріку.

Незважаючи ні на що, Тіна збиралася сказати правду.

Її зрада, його зради. Вже неважливо, хто має рацію, а хто винен. Вона збиралася поставити крапку у цих відносинах і взяти на себе всю провину. Так буде правильно. Її совість не дозволить дурити Еріка.

У двері постукали. Вона чекала на кур'єра. Тіна втомлено підвела очі і поплилася до дверей. На завтра заплановано грандіозну презентацію. Для неї пошили чудову сукню, шалено дорогу, ідеальну. Воно мало надати їй впевненості, а в результаті вона тремтіла в паніці, чекаючи завтрашнього дня.