Глава 22

Тіна погано спала. Кілька років поспіль їй снився той і той самий страшний кошмар. Сонячний день. Тато міцно тримає її за руку. Вони йдуть у магазин, щоб купити їй морозиво. На душі легко та спокійно. Батько повернувся додому! Це подарунок на її День народження. Адже вона так довго на нього чекала! Він усміхається і лагідно дивиться на неї. В останній раз! Дивна точка на його сорочці швидко розпливається червоною плямою. Тіна бачить перед собою обличчя чоловіка. Це він убив тата. Страх, біль швидко поглинають свідомість. Тепер і вона помре. Але це лише кошмар! Тіна знала, що треба прокинутися, але не могла.

«Господи, та допоможи ж ти мені!» – благала Тіна. Вона бачила, як чоловік наводить на неї пістолет, він хоче її вбити. Може це не сон? Все дуже правдоподібно! Бігти!

Тіна прокинулася. Вона лежала нерухомо кілька секунд. Як завжди, після цього сну її серце шалено калатало, а паніка паралізувала все тіло. Ні сліз, ні крику не було, тільки заціпеніння і смертельний холод у душі.

Повільно розплющивши очі, Тіна згадала, що заснула в ліжку Адлера. Вона обережно повернула голову і глянула на Еріка, що спав поруч. Він обіймав її і притискав до себе. Виявляється, вони спали в обіймах, вкриті однією ковдрою. Тіна посміхнулася.

Це був перший у її житті ранок, коли вона прокинулася в обіймах чоловіка. Як приємно відчувати тепло чоловічого тіла, його запах, чути рівне, розмірене дихання сплячого чоловіка. Близькість Еріка чомусь завжди заспокоювала, дарувала умиротворення та приємно хвилювала.

Дивно, але він був єдиним, кому вона довіряла. Тому вона й не боялася запросити його до свого дому, а сьогодні лягти з ним у ліжко. Просто відчувала, знала, що Адлер ніколи не завдасть їй шкоди.

Ерік добрий, справедливий, принциповий, гідний, надійний, має сильний, вольовий характер справжнього чоловіка. Харизматичний, сексуальний і такий гарний… як ним не захоплюватись?

Але тепер він недосяжний для неї навіть більше, ніж раніше. Перебуваючи поряд з ним, Тіна хотіла бути кращою, ніж вона є насправді. Ось тільки йому байдуже, чого вона хоче. Вона була впевнена, що Адлер може дозволити собі маленьку інтрижку з нею, але на цьому все.

Адель Олсен – ось хто стане його дружиною. Так і будуються ці шлюби, у яких престиж сім'ї найважливіше, бо будь-який бізнес залежить від репутації власника. А що може бути краще за союз двох впливових сімейств?

Тіна з легким жалем подивилася на сплячого Еріка. Розум наказував піти зараз і блокував слабку надію на те, що вона також небайдужа до Еріки, як і він їй. Але перш ніж піти, Тіна дозволила собі торкнутися поглядом його обличчя та гарних губ. Вона мріяла поцілувати Еріка, але не хотіла робити фатальну помилку. Секс із Адлером остаточно все ускладнить і прив'яже до нього. Вона страждатиме!

Неясний смуток огорнув її душу. Вона питала себе: чому саме Адлер перевернув її душу, заволодів усіма думками? Як вона могла закохатися в нього та чому?

«Досить сумнівів і вагань, треба йти! Негайно!» – наказала собі Тіна.

Вона намагалася вибратися з ліжка обережно, акуратно і не розбудити Адлера. Але це виявилося складним завданням, враховуючи, що уві сні він згріб Тіну під себе і його обличчя лежало на її волоссі, як на подушці.

Втомившись від безрезультатних спроб, Тіна почала рішуче виповзати з-під важкого чоловічого тіла. Звичайно, це не сподобалося сплячому Еріку, і він легко повернув її на місце.

– Адлер! Відпусти мене! – сказала вона тремтячим від хвилювання голосом.

Ерік повільно розплющив сонні очі. Він мить намагався зрозуміти, що відбувається, а потім ніби перетворився на зухвалого спокусника: на його гарних губах з'явилася чуттєва посмішка.

– Що ти робиш?

– Намагаюся забратися з твоєї квартири, як і обіцяла напередодні. Ось тільки ти лежиш на моїй подушці і на моєму волоссі! – Повідомила Тіна, незадоволеним поглядом вказуючи на свою подушку.

Тепер вони лежали дуже близько один до одного. Ерік мовчав і задумливо розглядав її обличчя. Тіна відчувала його гаряче дихання на своїх губах. Його колись розслаблені руки раптово ожили та обвилися навколо її талії. Ерік притягнув її так близько, що їхні тіла щільно стикалися. Серце дівчини шалено забилося. Потемнілі від пристрасті очі Еріка краще за будь-які слова сказали їй про те, що станеться далі.

– Не йди. Ти перемогла, – млосним голосом сказав Ерік, і його губи впевнено накрили її губи.

Від несподіванки Тіна вхопилася за плечі, вражена наполегливим натиском губ Адлера.

Одна мить – і Тіна відчула його гарячу руку у себе між ногами. Вона напружилася всім тілом. У голові промайнула думка, що треба все зупинити: видати хвилю агресії, вигукнути образу, битися, не віддавати йому покірно своє тіло.

Але все, що робив з нею Ерік, подобалося Тіні. Гарячий поцілунок Адлера нагадував нещадну, але солодку атаку, і вона легко провалилася в невідому раніше важку прірву. Так ось про що твердила Софі! Ось чому старанна Адель не може відмовити собі в цьому задоволенні.

Це чудове відчуття – бути бажаною!

Раптом вона виразно зрозуміла, що любить Еріка і хоче, щоб він став її першим чоловіком. Від цієї думки на душі, нарешті, стало легше, наче вантаж, який так довго стискав її серце, впав.