Глава 1

Четвертий рік навчання в елітному університеті Копенгагена для Тіни Ларсен тільки розпочався, а їй уже хотілося бігти без оглядки подалі від нудних лекцій та семінарів. Молодій амбітній студентці факультету інноваційного технологічного бізнесу все тут здавалося безнадійно сумним та сумним. Адже вона найбільше на світі ненавиділа одноманітність і рутину.

Тіна була в кампусі університету в компанії своєї подруги Софі. Вони сиділи на лавці в тіні величезного дерева, яке прикривало дівчат своїми могутніми гілками від сонця та сторонніх поглядів.

–Нудьга! – Протягла Софі і надула свої гарні пухкі губи.

– Вітаю! Ти є в'язнем найпрестижнішого університету країни, – приречено констатувала Тіна.

– І не кажи! Два курси навчання в цьому місці можуть звести з розуму будь-яку сексуально активну жінку.

– «CBS – рай для дітей бізнесменів та банкірів», – урочисто процитувала Тіна побите університетське гасло і скривилася, наче з'їла кислий лимон.

– Так-а! Але вони вдень сидять на лекціях, а ввечері у компаніях своїх татусів стирчать. Інші розбігаються по роботах, щоб оплатити кредити на навчання, – поскаржилася Софі, потім, важко зітхнувши, додала: – Але що робити нам, двом сексуальним дівчатам, без чоловічої уваги? Тут звичайних чоловіків вдень з вогнем не знайти.

Софі встала з лавочки і солодко потяглася, її футболка натягнулася на красивих повних грудях. Хлопець, що проходить поруч, ледве не спіткнувся, задивившись на неї.

Вона голосно засміялася, потішаючись над непримітним здихачем.

– Ох! Ти тільки глянь на цього ідіота. І таких тут хоч греблю гати, – сказала Софі, похмуро розглядаючи худого хлопця в сірій сорочці. – В університеті навчається сімнадцять тисяч студентів, а з гарними хлопцями прямо катастрофа якась. Влітку я відпочивала в Італії. Що за чоловіки там живуть!.. Спекотні, підкачані виглядають як боги … Мм-м-м-м-м...

Тіна без жодного інтересу слухала подругу. Подібні голосіння Софі давно стали нормою і не несли в собі жодного смислового навантаження. Вона практично завжди була в пошуку залицяльника та стосунків на одну ніч. Втім, Тіна не засуджувала її, а приймала такий, як вона є, з усіма недоліками та тарганами у прекрасній голові.

– Хто це? – Запитала Тіна, помітивши високого блондина, що стояв недалеко.

Софі простежила за поглядом подруги.

– Це новенький. Начабто, він перевівся до нас із іншого університету. Ходжу з ним на лекції. Правда, він красень? Рідкісна знахідка для цього цирку потвор, – прямо висловилася Софі. Вона завжди говорила все, що було в неї в голові, абсолютно не стримуючи потік своїх висновків.

– Занадто гарненький. Ти ж знаєш, мені подобаються брутальні чоловіки.

– Ти занадто прискіплива. Хіба хлопець не може бути дуже гарним и брутальним одночасно? – роздратувалась Софі, захоплено розглядаючи широкі плечі, вузькі стегна і сильні довгі ноги однокурсника, і облизала язиком свої пухкі губи.

– Ні, не може, – категорично відповіла Тіна та уважно подивилася на хлопця.

Він однозначно виділявся з натовпу високим зростом та спортивною комплекцією. Його світле волосся було коротко острижене, як у солдата, а обличчя справді було гарне. Губи, очі, вилиці були ідеальні.

– І добре, що він тобі не подобається ... – Почала Софі, наперед знаючи, що цією фразою обов'язково викличе інтерес у подруги.

Тіна прицмокнула і з шумом втягла носом повітря, ніби висловлюючи невдоволення та роздратування.

– Зауваж, я нічого тобі не казала, як ти просила. Але цей хлопець ухльостує за Адель Олсен, – відзвітувала всезнаюча Софі і пильно дивилася на подругу.

На обличчі Тіни не позначилася жодна емоція, хоча привід гніватися був.

– Ну і добре! Нарешті, у Ханса з'явиться гідний суперник.

– Про що ти? Для цієї писаної красуні та розумниці можна тільки принц. На менше вона й не погодиться. Точніше, її шановне сімейство не схвалить нікого нижче за себе статусом. Ні Хансу, ні цьому красеню нічого не світить. Це я тобі точно кажу, – діловито резюмувала Софі і скривилася в іронічній усмішці.

– Ти занадто перебільшуєш значущість цієї дівчини, – вийшла з себе Тіна.

– Хіба? По-моєму, Ганс зі мною солідарний у цьому питанні, – їдко кинула Софі, натякаючи на ту обставину, що саме Адель у цьому університеті найпопулярніша студентка, і тому минулого року Ганс кинув Тіну в надії домогтися розташування Адель.

Подруга мала рацію: мила принцеса Адель Олсен вважалася найбажанішою дівчиною серед хлопців «CBS». Тіна примружила зелені очі і з ненавистю подивилась у бік новенького студента, бо до нього підійшла Адель. Еталон жіночої краси, блондинка з великими блакитними очима та довгим волоссям кольору стиглої пшениці, звернулася до блондина. Сьогодні вона красувалася у яскраво-блакитній приталеній сукні від Valеntino із натурального щільного шовку. Що й сказати, виглядала вона шикарно.

Тіна любила гарний одяг і добре зналася на моді, але дозволити собі купити таку сукню нечуваної вартості вона не могла.

– Як його звуть, знаєш? – запитала Тіна, хижо вдивляючись у бік парочки.

– Ім'я не пам'ятаю, а ось прізвище у нього Адлер, як у цього мільярдера, про яке зараз у всіх новинах говорять.